Нацiї вмирають не вiд iнфаркту, спочатку в них вiдбирають мову.
[Лiна Костенко]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
ПАВЛО МОВЧАН: «МОВА ЄДНАЄ НАЦІЮ» Друк e-mail
Написав Петро АНТОНЕНКО   
Четвер, 27 березня 2008, 18:28

У числі 8 за 2008 р. “Слова Просвіти” ми повідомляли, що на розгляд Верховної Ради України подано два законопроекти з мовних питань: “Про мови” та “Про державну мову України”. Перший має замінити застарілий закон про мови, прийнятий ще в Українській РСР. Другий — новий у нашому законодавстві. Суть обох законів у тому, що час уже припинити безпредметні розмови й політичні спекуляції довкола мовного питання і чіткіше й конкретніше закріпити державний статус української мови, що має зміцнювати державу й об’єднувати націю.

Законопроекти містять узвичаєні для демократичних держав норми і можуть видатися радикальними лише на тлі нашого надто поблажливого мовного законодавства.
Чи можна уявити, щоб парламент європейської держави послуговувався якоюсь іншою, не державною мовою? У нас же поки що важко уявити, як Верховна Рада України нарешті заговорить українською. Тому можна передбачити нелегке проходження законів через парламент. Нічого дивного й у розпочатому, точніше, триваючому пропагандистському галасі довкола мовного питання. Саме це знов обговорювали на нещодавньому з’їзді депутатів у Сіверськодонецьку. Там домінували не соціальні питання, які насамперед мали б турбувати депутатів місцевих рад, а лемент довкола “приниження” російської мови. І лемент відбувався і транслювався на телебаченні саме російською.
Наша газета звернулася до одного з авторів нових законопроектів, голови ВУТ “Просвіта”, депутата парламенту Павла Мовчана (співавтор — голова Національної спілки письменників України, народний депутат України Володимир Яворівський) з проханням прокоментувати основні положення нових законодавчих актів.

— Павле Михайловичу, чому є потреба прийняти Закон про державну мову?
— Стаття 10 Конституції так диспозиційована, що є низка позицій, які потребують уточнень і розшифровок. Хоч ми й визначили українську мову як державну, як неодмінний атрибут Української держави, і цю категорію не можна піддавати ревізіям, але від самого прийняття Конституції 1996 року постійно виникають завихрення довкола державності української мови. Нам нав’язували спершу, у зв’язку з широким побутуванням російської, закон про другу державну мову. Нас переконують, що треба було прийняти закон про статус російської мови як “офіційної”, бо нібито вона належить до світових мов. І ще чимало інших різночитань, які дають можливість політичним силам спекулювати. Чимало такого, що, коли не врегулювати його окремим законом, не дасть змоги рухатися далі. Тому й виникла потреба прийняти такий закон. Росія зробила це. Сполучені Штати Америки прийняли такий закон, оскільки на державну англійську мову тисне іспанська, якою розмовляють у південних штатах, а також у сусідніх країнах.
— У нових законопроектах — жодної лазівки для того, щоб парламент розмовляв якоюсь іншою мовою, окрім державної. Невже нарешті він заговорить українською, і чому цього не було досі?
— Нас поволеньки призвичаїли до російської мови різні засоби масової інформації. Стає вже чомусь несуттєвим, якою мовою подається зміст інформації. Нас втягли в це. І парламент також призвичаєний до того, що там із трибуни звучить російська. Це неприпустимо, адже парламент — структура державна.
— Процитуймо частину 1 статті 4 пропонованого Закону “Про державну мову України”, де чітко сказано, що українська мова як державна “підлягає обов’язковому використанню у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування”.
— Є ще чинний Закон “Про державного службовця”, тлумачення Конституційного Суду стосовно статті 10 Конституції.
— Стаття 1 згаданого Закону декларує, що державна мова обов’язкова для спілкування “у публічних сферах приватного життя”. Стаття 4 окреслює їх, і це майже все, окрім приватного спілкування. Тобто не лише робота державних установ, а й виробництво, сфера обслуговування, яка охоплює все населення. Прокоментуйте ці положення.
— А як може бути інакше? Якщо в інших державах це врегульовано саме в такий спосіб, інакшого механізму нема. Якщо ми напишемо якісь загальні слова, вони не будуть втілюватися в життя. Тому потрібно охопити всі сфери побутування. Окрім одного, як це роблять французи, англійці, всі інші нації — в міжособистісному спілкуванні можете розмовляти й іншою мовою. Але посадові особи, працівники всіх сфер мусять спілкуватися з громадянами на службі лише державною мовою.
Ми не прописували якогось терміну для переходу на державну мову, бо такий період давно минув. Треба діяти радикальніше. Але це не означає, що ми всіх різко примушуємо. Старше покоління житиме так, як жило. Ніхто не буде силоміць українізувати людей, які не спроможні оволодіти українською. Але йдеться про перспективу, і цей закон не лише для сьогодення, а й для майбутнього. Щоб не було такого, що в Україні готують фахівців для колишнього Союзу, і знання російської обов’язкове. У нас величезна інерція у мовній політиці, нею поки що ніхто не займався.
— Уся документація передбачається лише державною мовою, зокрема й паспорти. Тобто в паспорті громадянина України нарешті зникне незрозуміле дублювання російською мовою. Чому це було досі?
— Тільки тому, що закон про паспорт приймала в парламенті тодішня більшість — група 239, пострадянські номенклатурники у Верховній Раді. Нас, депутатів-рухівців, представників національно-демократичних сил, було всього 110. Тому більшість прийняла цілу низку законів, де мовні питання було викреслено. Це стосувалося освітньої й інформаційної сфер. Хоч ми застерігали, що це стане великою проблемою.
Прийняття закону про мову ще до Конституції 1996 року давно зробило б суспільство цілісним. Не було б Сєвєродонецьків — цих реґіональних спроб змінити мовну мапу.
— Це коли в Донецьку, Луганську чи ще десь приймають постанови місцевої влади про так звану реґіональну офіційну мову.
— Новий законопроект ставить крапку в усіх сепаратистських намаганнях, у придуманих термінах щодо “офіційної” мови. Ми вже давали роз’яснення відомих правників, філологів, інших фахівців з приводу офіційної мови. Офіційна — це і є державна мова.
— Однак у руслі демократичних європейських традицій у частині 2 статті 8 Закону “Про мови” органам влади запропоновано застосовувати у своїй роботі, поряд з державною, і мову якоїсь з національних меншин, що становить більшість на певній території. Якою може бути ця територія? Безумовно, не область, бо в Україні нема жодної області, жодного реґіону (за винятком Кримської автономії), де б українці не становили більшість населення, переважаючу чи не таку значну, але все ж більшість. Отже, це може бути на рівні району, міста, села?
— Так, навіть у Донецькій області більшість населення — українці, хоч і зросійщені. І ми цим законом посприяли б національній самоідентифікації українців, аби люди відчули, що вони українці, аби наблизилися до рідних мовних джерел. Так мовне питання зробило б українську націю справді єдиною, цілісною. Прийняття закону не загострюватиме національного питання. Звичайно, ті, хто не хоче Української держави, хто сподівається на її розвал, хто хотів би якихось особливих “косоварів”, як у Сєвєродонецьку, — протестуватимуть проти прийняття нового закону. Але якщо законопроект стане законом, то покладе край будь-яким маніпуляціям, він зближуватиме націю, а не роз’єднуватиме.
— Закон про державну мову передбачає (ч. 1 ст. 3 ), що “не допускається вживання образливих слів щодо раси, національності, професії, соціальної категорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, політичних та інших переконань громадян, вживання нецензурних слів і виразів”. Отже, йдеться про такі категорії, як мораль, чистота мови?
— Це для того, щоб ми зберігали чистоту мови, щоб не спотворювали її, а творили атмосферу, яка викристалізовуватиме мову. Бо засмічена мова — це засмічена свідомість. Треба подолати “синдром Тарапуньки”. Не називаю його “синдромом Сердючки”, бо синдром Тарапуньки сформований ще за радянської доби, аби висміяти малороса. І процес триває. У незалежній державі це неприпустимо. Ми повинні формувати блок законів, які дають можливість українській мові розвиватися, а не згортатися. Тоді відвоюємо все: й інформаційний простір, і книжковий, і всі інші.

Спілкувався
Петро АНТОНЕНКО

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити


Книги ВЦ "Просвіта"

  • Замінований рай

    Володимир Базилевський. Замінований рай Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...

  • Український формат

    Павло Мовчан. Український формат: збірник статей, есеїв, виступів Мова: Українська...

  • Копана гора

    Василь Клічак. Копана гора: лірика Мова: Українська Рік видання: 2017Кіл-ть сторінок: 200...

Цей день в українській історії

There is no important events to show

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2019 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY
feed-image RSS