Карл Маркс казав, що чужою мовою розмовляє у державi або гiсть, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову.

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
Не допустимо перенести пам'ятник! Друк e-mail
Написав Оксана   
Понеділок, 08 вересня 2008, 09:48
„На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь... Це вогонь кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя” - писав Іван Франко, який висвітив цим вогнем найтемніші куточки життя рідного народу. Не довго він захоплювався працелюбством свого батька, бо уже в 9-тирічному віці втратив його назавжди... І це був лише початок бід у важкій долі Івана Франка. Його титанічні зусилля та праці для країни, народу так і не були гідно оцінені у тогочасному суспільстві. Тричі цей геній пережив арешти, через що суттєво похитнулось його здоров'я, терпів усе життя злидні. Він повернувся із столиці у рідне село, де не лише займався літературною працею, а й виснажливою щоденною селянською роботою, аби жити й дати життя своїй ідеї. „В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол...” - Згадував М. Коцюбинський.
На одинці зі своїми думками, „такий бідний, як цілий наш народ” помирав Іван Франко. Грошей у духовної влади на нову одежину і окрему могилу не було, тож поховали Генія українського народу у чужій вишиванці та у „позиченій” ямі...
Лише тепер, коли Іван Франко спочиває там, де підняв молот гранітний Каменяр, його здобутки в українській та світовій літературах визнають та захоплюються, цінують тепер і його мудрість, ідеї й талант.
Тож і цього року прихильники Франкового слова не забули про 152 річницю з Дня його народження. Урочистий мітинг у столиці України був проведений біля пам'ятника поета на площі Івана Франка. Разом із заступником Голови ВУТ „Просвіта” ім. Тараса Шевченка, відомим письменником та громадським діячем Василем Фольварочним святкову акцію проводив і заступник голови Української Народної Партії відомий політик і громадський діяч Олесь Шевченко. До речі, Всеукраїнське товариство „Просвіта” ім. Тараса Шевченка і члени Народної Партії вже не один рік ініціюють вшанування Великого Каменяра.
Після урочистого покладання квітів до пам'ятника Івана Франка від Української Народної Партії, ВУТ „Просвіта" ім. Тараса Шевченка, Конгресу Українських Націоналістів, Української Партії та інших учасників мітингу, із вступним словом до присутніх звернувся Василь Фольварочний. Він нагадав, що Іван Франко прокладав дорогу, якою повинен прямувати кожен українець, сповідуючи ідеї великого поета, адже історія українського суспільства повторюється і проблеми, які піднімав Франко у своїй творчості актуальні й донині: „ Іван Франко змушений був взятися за чорну виснажливу працю, щоб творити громадську міць рідного народу, яка декого відстрашувала, бо була нова й смілива. У його поезії можна відчути скорботу співця й пророка і спостерегти сліди ран від протиріч життя. Слово поета сильне та сміливе, воно б'є, як батіг і очищає для каяття. Саме сьогодні нам потрібне отаке Франкове слово для очищення самозваних месій, які забули про народ.
Далі Василь Фольварочний запросив до слова народну артистку України Галину Яблонську:
- Я повна відчуття гордості за те, що мені пощастило працювати у храмі мистецтв, що носить ім'я Великого Каменяра, брати участь у виставах, які були інсценізовані за творами Івана Франка, особливо, у драмі „Украдене щастя”, бо саме цей твір дає можливість зрозуміти, що таке Україна. - Зі сльозами на очах згадувала артистка про гноблення української мови, культури впродовж усієї історії, і таких як Франко, що відстоювали й боролись за Україну, за що й платилися своєю свободою.
Артистизм та щирість наповнювали прочитаний уривок з прологу до поеми „Мойсей” Івана Франка, виконуваного Галиною Яблонською.
Особливою стривоженістю за збереження пам’яті Франка був сповнений виступ народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Богдана Ступки. Запросивши присутніх до Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, артист з болем у серці почав розповідав про те, що пам’ятник Івана Франка, біля якого проводилось святкування, планують перенести, а натомість розмістити гаражі... Ці слова стривожили мітингувальників, але Василь Вовкун, Міністр культури і туризму України заспокоїв розхвильованих людей, пообіцявши, що Міністерство не допустить, аби це погруддя перенесли в інше місце. Навпаки, спільно з культурними діячами планується встановлення ще одного пам’ятника Івану Франку. Суспільство завинило перед Великим Каменярем, тож маємо багато ще зробити для вшанування Його імені. А це, насамперед,   повне   видання   творів   письменника,   що   необхідно   сьогодні кожному   українцю. Також    ведеться    робота    для    встановлення Міжнародної премії Івану Франку.
- Люде, люде, я ваш брат... - словами вождя й пророка українського народу розпочав свій виступ член Національної спілки письменників, голова Вишгородської „Просвіти” Олександр Дробаха.  Він закликав усіх українців черпати із глибинних джерел творчої спадщини таких поетів як Іван Франко.
Свято продовжувалось численними піснями на слова Івана Франка та українськими народними піснями у виконанні хору „Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка.
Тож не лише у святкові дати, але й у важкі суспільні часи, в часи прийняття важливих доленосних рішень державним та громадським діячам, інтелектуальній еліті та й кожному пересічному українцю варто йти до святинь
національного духу и черпати їхню мудрість, переймати досвід, керуватися їхніми порадами та настановами.
Пам'ятаймо та шануймо наших героїв, їх великі досягнення для процвітання України! Слава Івану Франку, слава Героям, слава Україні!
Оксана Сяба
 

Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

18 серпня 2006
У Києві розпочався IV Всесвітній форум українців

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2019 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY