Мова - далеко не тiльки "засiб спiлкування", тобто передачi "вже готових думок", як нас усiх учили в iмперськiй школi. Куди серйознiша її мiсiя - бути способом народження тих думок: коли "нема мови", людинi просто-напросто "нема чим думати"
[Оксана Забужко]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Ольга Пугач 08-08-2007
Видавництвом "СМОЛОСКИП" у 2007 році було видано книгу Олекси Тихого, в'язня сумління, якому не пощастило вийти живим з перевиховних...
Історія очима репресованих


Олекса Тихий. МОВА - НАРОД Друк e-mail
Написав Ольга Пугач   
Середа, 08 серпня 2007, 15:44

Олекса Тихий. Мова - народВидавництвом "СМОЛОСКИП" у 2007 році було видано книгу Олекси Тихого, в'язня сумління, якому не пощастило вийти живим з перевиховних таборів радянського періоду, "Мова -народ". Книга видана до 80-річчя від дня народження автора. З люб'язного дозволу Володимира Олексійовича Тихого та голови видавництва Осипа Зінкевича починаємо знайомити відвідувачів сайту "Просвіти" з цією працею.Текст пода ться за варіантом, наданим до видавництва.

 

Від видавництва

Олекса Тихий (1927–1984), учитель і правозахисник, закінчив роботу над рукописом збірки «Мова – народ» влітку 1976 року. Рукопис одержав схвальні відгуки Донецького університету та Донецького інституту удосконалення вчителів. Відділ національних відносин Інституту філософії АН УРСР розглянув рукопис і

зі схвальною рецензією направив до видавництва «Радянська школа» «для вирішення питання про опублікування». У лютому 1977 року О. Тихого заарештували. Очевидно, всі примірники рукопису зникли в архівах КДБ, крім останнього, десятого примірника на цигарковому папері. Отже, ви тримаєте в руках врятовану книжку, яка могла потрапити на полиці книгарень ще зо два десятки літ тому.

В перші роки після здобуття Україною незалежності здавалося, що збірка вже не є актуальною, що процеси відродження української мови набрали потужних обер­тів і їх вже годі спинити. Чи могли ми думати, що в нашому державному сьогоденні в когось виникатиме сумнів щодо незаперечної потреби кожного народу спілкуватися рідною мовою? Чи могли передбачити нові спроби принизити її гідність? На жаль, така книга сьогодні знову потрібна. На щастя, така книга укладена Олексою Тихим і ми маємо що протиставити антиукраїнській істерії, котра починає заполонювати ефіри та шпальти навіть цілком авторитетних журналів та газет.

На сторінках книги читач знайде безліч розмірковувань відомих і забутих діячів політики та культури про важливість рідної мови для кожної людини. Наголошуючи на єдності народу і мови, Олекса Тихий вказує також на вихідну точку будь-якого націє- та державотворення. Ця книга – як для небайдужих, для тих українців, котрі добре розуміють усю важливість повернення до власних витоків, так і для тих, хто ще перебуває на шляху національного самоусвідомлення. Сподіваємося, що ця збірка сколихне серця цих останніх.

Книга подана головним чином за рукописом. Певні непослідовності у підборі і розміщенні окремих висловлювань і документів, які, очевидно, були б виправлені автором разом з редактором при підготовці збірки до друку, у даному виданні залишені без змін.

Видання здійснене за участі та при фінансовій підтримці Володимира Тихого, сина Олекси Тихого.

З М І С Т

Від видавництва
Олекса Тихий. Передмова укладача
МОВА-НАРОД
1. Епіграфи
2. Класики марксизму-ленінізму про національне питання
3. Документи КПРС, КПУ та закони радянської влади про мову
4. Висловлювання діячів КПРС, КПУ та радянської влади про мову
5. Тарас Шевченко про мову
6. Доля української мови в історичному плані
7. Письменники, вчені та поети про роль та значення мови в житті народу
8. Ставлення до мови
9. Письменники та поети про любов до рідної мови та свого народу
10. Патріотизм
11. Трохи статистики
ДОДАТКИ

Олекса Тихий. Лист до редакції газети "Радянська освіта"

Осип Зінкевич. Про книжку Олекси Тихого

Володимир Тихий. Мова як доля. Штрихи до портрету Олекси Тихого

Лист-зверення організації "Міжнародна амністія" з приводу голодівки О.Тихого (переклад з англійської)

Іменний покажчик
 



Книги ВЦ "Просвіта"

  • Замінований рай

    Володимир Базилевський. Замінований рай Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...

  • Український формат

    Павло Мовчан. Український формат: збірник статей, есеїв, виступів Мова: Українська...

  • Копана гора

    Василь Клічак. Копана гора: лірика Мова: Українська Рік видання: 2017Кіл-ть сторінок: 200...

Цей день в українській історії

22 травня 1861
Перепоховання Шевченка
Сьогодні виповнюється 146 років з дня перепоховання на українській землі тіла великого українця Тараса Шевченка. Не стало поета 10 березня (26 лютого) 1861 року. Оскільки Шевченко став ближче до Бога в Петербурзі, тому його і поховали в цьому місті на Смоленському кладовищі. Але українець №1 хотів, щоб не тільки душа, але й тіло було нерозривно пов'язано з улюбленою Україною. «Як помру, то поховайте Мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій, щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реві ревучий...» Його друзі знайшли таке місце - Чернеча гора в Каневі. Перепоховання відбулося 22 травня 1861. Це живописне місце розташоване за 150 км на південь від Києва, вниз по Дніпру. Дорогою з Петербургу до Канева Т.Шевченка відспівували в київській церкві Різдва Христового.
Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

©2007 - 2019 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY
feed-image RSS