Український народ сторіччями не мав своєї державності. Над ним панували чужинці, і найбільше зазнавали українці принижень за рідну мову. Тому-то у 1861 році у Львові, а в 1869 році в Чернівцях виникли перші  осередки товариства «Руська бесіда», які швидко поширилися там, де проживали українці. Значну роль у розвитку просвіти нашого краю відіграв Ю. Федькович. У 1869 – 1872 роках він  інспектор шкіл Вижницького повіту. Осип Маковей зазначав: «Він був великий приятель школи, учителів і народу». У час збройної боротьби за нашу державність в роки першої світової війни та після неї загальноукраїнська свідомість зросла, і товариство «Руська бесіда» з 1929 року на Буковині називалося «Українська бесіда». За румунської окупації буковинського краю на Вижниччині в селі Багна головою «Української бесіди» був Дмитро Білак, в Берегометі - Ілько Бужора, в Іспасі-Діброві - Лесь Шпитко, в Чорногузах - Гриць Ісопчук. Осередки «Української бесіди» працювали і в інших населених пунктах Буковини.