Варто пройнятись увагою до слiв вiдомого росiйського поета, щирого друга українцiв Леонiда Вишеславського, який ще за радянських часiв, писав: "Я певен, що знання українськоi мови безмежно збагатить кожну росiйську людину, яка проживає в Україні".

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
КОДЕКС УКРАЇНЦЯ Друк e-mail
Четвер, 26 лютого 2009, 20:57

Рожнатовський Б.М.,

кандидат історичних наук, доцент,член ревізійної комісії Київського міського

об’єднання ВУТ ”Просвіта” ім. Т.Шевченка

нагороджений медаллю „Будівничий України”

ВУТ ”Просвіта” ім. Т.Шевченка


КОДЕКС УКРАЇНЦЯ


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Українці стали ганьбитися своєї національної належності та свого українського етнічного походження.

2. Українці не ображаються й сприймають за не злий жарт, коли їх називали як колись малоросами а тепер хохлами, а дехто взагалі думає, що він є не українцем а хохлом, особливо там, де є засилля не українців.

3. Українці не можуть і не вміють в дискусіях захистити свою націю, свою землю, свою державу.

4. Українців сприймають звичайний патріотизм, що притаманний багатьом народам як крайній націоналізмі у зв’язку з цим іноді побоюються визнавати себе патріотами.

5. Українці найбільше потерпають від нападів на свою українську незалежну державу, оскільки її недруги виставляють нашу незалежність як причину безладдя в країні.

6. Настав час нагадати українцям, хто вони, „чиїх батьків вони діти” й винести на загальний розсуд питання: чи мають вони право на гідне місце у своїй та світовій історії та перспективу свого сучасного гідного життя?



Я – українець


1. Я національно свідомий українець.


2. Я – унікальне космічне явище – бо в космосі більше такого, як я, не існує.


3. Я – планетарне явище, бо на маю своє місце під сонцем та своє географічне положення на моїй планеті.


4. Я проживаю на території, яка завжди була землею моїх предків, тому є вона моєю.


5. Я визнаю, що це моя рідна земля.

 

6. Я почуваю себе на своїй землі, як у себе у власній домівці, бо як відомо „у своїй хаті – своя правда”.


7. Я переконаний, що мої предки нікуди з цієї землі не зникали, вони були тут вічно.


8. Я визнаю назву моєї давньоукраїнської держави – „Русь” з столицею у Києві.


9.Я не визнаю назви моєї прабатьківщини „Київська Русь”, бо такої країни не існувало.


10.Я сповнений гордості за те, що моєю землею течуть води старого Дніпро-Славута, він був завжди.


11. Я гордий тим, що на Дніпрі стояв й донині стоїть стольний град Київ.


12. Я відчуваю серцем, що це моя духовна столиця.


13. Я гордий тим, що моя столиця є матір’ю всіх городів руських – цю аксіому сприймаю не тільки я.


14. Я розумію, що мій народ – це не брат деяких народів, а – батько та мати багатьох народів.


15. Я сповнений гордості за те, що мої предки вистояли, адже до них на цю землю приходили не тільки гості, та й ті не завжди з добрими намірами, але й завойовники.


16. Я горджуся тим, що багато хто з них, гостей чи завойовників, сприйняли мою культуру, звичаї та традиції, асимілювалися й з часом також стали українцями.


17. Я поважаю ті етноси, які мають, чи не мають свою прабатьківщину але в силу природної міграції чи історичних обставин опинилися на моїй землі.


18. Я схиляю голову перед тими, хто незалежно від своєї національної належності, проживаючи на моїй землі, визнає мене українцем, мої традиції та звичаї й дбає про мою Батьківщину, як про свою рідну.


19. Я визнаю свій етнос – як однорідний позасвідомий стан людського організму.


20. Я гордий тим, що мій етнос, який сформувався ще в сиву давнину, доріс через лихоліття до найвищої стадії існування людства – нації.


21. Я гордий тим, що моя нація дала назву моїй державі.


22. Я належу до української держави яка має назву – Україна.


23. Я проживаю в українській унітарній державі й за своїм станом у своїй державі не поступаюсь німцям, полякам, французам і іншим, які також дали назву своїм державам за назвою своїх національностей.


24. Я належу до титульної нації, адже на титульній сторінці мого „Основного закону – Конституції України” викарбувано ім’я держави, яка носить ім’я моєї нації.


25. Я знаю, що назву „Україна” моя земля отримала ще за часів давньоукраїнської держави – Русі, про що згадується у давньоукраїнських літописах.


26. Я визнаю расу як загально ант ропо-біологічну різновидність. людства.


27. Я поважаю людей кожної раси та національності.


28. Я, як українець, належу до спільної європеоїдної раси.


29. Я належу до індоєвропейської мовної сім’ї


31. Я, як українець, за своїм мовним походженням належу до слов’янських мов і їх східно- слов’янської гілки, де моя мова мала місіонерський характер


32. Я належу до української етнічної нації й поняття «нація» розумію як духовно-біологічно-соціальну спільноту людей, що бере походження від мого етносу, який сформувався в доісторичні часи.


33. Я розумію, що найбільшою ознакою моєї належності до української етнічної нації є мова.


34. Я люблю свою мову, бо вона найкраща у світі.


35. Я гордий тим, що моя мова не вмерла і через лихоліття розвивалась разом з моєю нацією.


36. Я поважаю інші мови і горджуся тим, що знаю не тільки свою, українську, але й інші мови.


37. Я – багатомовний, і саме через це знаю та поважаю інші нації і причетний до культури цих народів.


38. Я не визнаю двомовності в нашій державі, бо це не двомовність, а прикрита одномовність але не для моєї мови. Державна мова в моїй унітарній українській державі повинна бути одна а для розвитку інших мов повинно бути створене законодавче поле.


39. Я розумію, що багато моїх побратимів-українців проживають на своїх етнічних землях за межами моєї Батьківщини.

 

40. Я не претендую на повернення цих земель в лоно України, бо це суперечить Конституції моєї держави.


41. Я знаю, що у світі розсіяно багато моїх земляків.


42. Я хочу допомогти розвиватися їм, як українцям, духовно та матеріально.


43. Я не хочу, що б їх там зневажали та кривдили і щоб вони були там ізгоями.


44. Я запрошую повернутися до лона своєї Батьківщини всіх українців, що опинилися за її межами.


45. Я не заперечую, щоб українці у інших землях дбали про добробут тих держав, де вони проживають постійно, бо від добробуту тих держав залежить також їх достаток.


46. Я хотів би лише одного, щоб ті українці не забували, „чиїх батьків вони діти”.


47. Я не хочу їхати до чужих земель на заробітки і своєю працею збагачувати інші народи та держави.


48. Я все повинен зробити, щоб у моїй державі українцям жилося так же гарно як у інших державах живеться корінним націям.


49. Я ціную Свободу і незалежність своєї Батьківщини, яка дісталась мені без краплини крові та навіть поту.


50. Я схиляю голову, вшановуючи пам’ять мільйонів героїв попередніх поколінь, що боролися за незалежність моєї Батьківщини.


51. Я захоплююсь сміливістю та відчайдушністю, з якою герої йшли на боротьбу за долю своєї Батьківщини.


52. Я розумію, що ціною свого життя вони пробуджували і підтримували національну свідомість українців.


53. Я хочу й маю право знати свою правдиву історію, якою б вона не була, без замовчувань, приховувань, перекручень та фальсифікації.


54. Я підтримую кожну теорію походження свого етносу, якою б фантастичною вона не здавалась, і відмовлюсь від неї лише тоді, коли наукою буде доказано, що вона не має право на існування.


55. Я хочу, що б у широкому розумінні історії мого етносу та держави не залишалося білих плям, адже ними ніхто й ніколи серйозно не займався.

 

56. Я віруюча і богобоязна людина.


57. Я виконую 10 заповідей Закону Божого.


58. Я боюсь зігришити у своєму земному житті.


59. Я християнин за своїм релігійним віруванням.


60. Я, як християни, належу до української церкви східного обряду.


61. Я мав з початку свого існування свою національну церкву та написані давньоукраїнською книжною мовою Біблію та богослужбові книги.


62. Я за створення в Помісної української християнської церкви, для діяльності якої створені передумови, адже Київський патріархат має богослужбові книги українською мовою.


63. Я поважаю інші релігії та конфесії, що діють в Україні.


64. Я маю свої українські національні традиції, які передавалися від покоління до покоління.


65. Я маю звичаї мого народу, якими я відрізняюсь від інших народів.


66. Я маю свої обряди, завдяки яким звичаї та традиції набувають національних ознак.


67. Я сповідую моральні цінності мого народу, які формувалися віками та знайшли перше узагальнення у „Повчанні дітям” Володимира Мономаха.


68. Я хочу жити в законослухняній державі, признаю звичаєве право, як основу законодавства моєї держави, що сягає сивої давнини й було зведено у першу збірку писаних законів, яка отримала назву „ Найдавніша правда” або „Правда Ярослава”.


71. Я хочу жити в українській національній державі.


72. Я прагну до створення справді вільної, справді незалежної, справді соборної, справді суверенної, справді національної держави і визнаю це як національну ідею мого народу.


73. Я не тільки творю національну ідею але й буду боротися за її здійснення.


74. Я бачу мою державу справді незалежною у творені та захисті своїх національних інтересів.

 

75. Я бачу свою Україну справді соборну, яка вже існує у зібраних до купи українських землях.


76. Я буду боротися за те, щоб ніхто й ніколи більше не роз’єднав мою Батьківщину.


77. Я не поділяю Україну ні за якими ознаками: різні береги, сторони світу, регіони, бо вона – єдина.


78. Я за українську Україну, для мене Україна - понад усе.


79. Я маю право називати себе українським націоналістом бо я люблю свою Батьківщину Україну, свій народ та інші народи і нації, що проживають на моїй землі.


80. Я підтримую гасло „Україна для українців”, а для кого ж ще?


81. Я вважаю українцями й інші нації і народності, хто тут проживає й дбає про добробут нашої унікальної держави.


82. Я впевнений, що тільки я, в першу чергу, повинен дбати про свою Україну.


83. Я повинен для досягнення своєї мети - побудови дійсно вільної, незалежної, соборної, суверенної держави маю

відновити нашу колишню славу.


84. Я повинен не допускати ледарювання.


85. Я повинен відмовитись від суцільного свята, що руйнує й деградує мою націю.


86. Я повинен відновити навички працьовитої людини.


87. Я хочу невпинно працювати для блага мого народу.

 

88. Я хочу святкувати тільки великі релігійні, традиційні, календарні та державні свята і значні події у моїй державі.


89. Я, задля досягнення національної ідеї, повинен відмовитись від шкідливих звичок: пияцтва, куріння, наркотиків, моральної розпусти та ін., що руйнують не тільки мою душу але й тіло.


90. Я повинен відновити свою любов до своєї землі загалом а також до конкретної ділянки, щоб вона додавала до столу мені та моїй рідні екологічно чисті продукти. Це є запорука фізичного здоров’я нації.


91. Я повинен відновити славу бережливого, хазяйновитого господаря.


92. Я зобов’язаний відродити присутню моїм предкам гостинність.


93. Я зобов’язаний відродити історичну пам’ять про свій родовід.


94. Я повинен дбати про продовження свого роду.

 

95. Я потерпаю від того, що в моїй українській державі частина влади є корумпована а значить не українською.


96. Я повинен зробити все, щоб у майбутньому влада у моїй державі завжди була українською.


97. Я переконаний, що не всі українці ще дбають про свою державу.


98. Я знаю що дехто з українців належить до українців, про яких сказав Великий Кобзар, що вони „гірше ляха Україну розпинають”.


99. Я готовий повторити, якщо треба долю мільйонів українців, які боролися за Україну.


100. Я пишаюся тим, що Я українець, що Я живу у цій. Богом нам даній прекрасній землі.



Я переконаний, що коли я стану свідомим українцем і повністю виконаю 100 заповідей Кодексу Українця, тоді Україна досягне своєї національної ідеї - бути справді незалежною, справді вільною, справді суверенною, справді соборною, справді національною державою з якою будуть рахуватися, як з рівною далекі та і близькі сусіди., яка буде спроможна забезпечить гідне життя всьому українському народові.


Слава Україні!





Примітки:


  1. Розглянуто і схвалено 19 лютого 2009 року науковою секцією Міжнародної громадської організації „Земляцтво житомирян” у присутності Президента земляцтва депутата Верховної Ради Жебровського Павла Івановича, Віце-президента земляцтва Бачинського Анатолія Михайловича, Координатора Ради патріотичних організацій Пилипчика Валентина Леонідовича та членів земляцтва Варварича Антона Миколайовича, Приходько Юрія Івановича (м. Київ, вул. Смілянська, 11, офіс 57, тел.. 243-69-05, 520-11-70).


  1. Оприлюднено 21 лютого 2009 року в м. Житомирі на звітно-виборних зборах молодіжної секції Міжнародної громадської організації „Земляцтво житомирян” та прийнято одноголосно як керівництво до дії


  1. Автор залишає за собою право особисто робити правки, вносити зміни, доповнювати та уточнювати деякі положення Кодексу Українця за рекомендаціями державних та громадських організацій.


 



 

This content has been locked. You can no longer post any comment.

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

5 червня 1975
Помер Вірський Павло Павлович
український танцівник і хореограф, народний артист СРСР
5 червня 1992
У Києві розпочався перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

5 червня 1910
В Києві відбувся перший політ на вітчизняному літаку
конструкції професора політехнічного інституту Кудашева, котрий сам же й виконував роль пілота
Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2020 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY