Бо ж і тепер в Україні триває інтенсивне зросійщення молоді. Особливо помітний процес зросійщення у столиці, у так званих "українських школах", де    багато учнів спілкуються російською. Учителі поза уроками і навіть на уроках, педрадах, розмовляють чужою мовою, і цим зневажають державну, весь український народ, дають поганий приклад своїм учням, сіють принизливе почуття меншовартости. Українськомовні учні під впливом російського оточення переходять на російську. Російськомовні учні безкарно насміхаються і знущаються з українськомовних дітей. Наприклад, на запитання "Как по-украински лук?" учень відповідає – "цибуля " і стає жертвою цинічних насмішок, дістає прізвисько – цибуля. Українськомовних дітей прозивають "колхозниками, бандеровцами" і т. д. Учні-росіяни ведуть себе нахабно, подібно до своїх батьків-зайд, які були у нас окупантами, гнобителями, експлуататорами, а тепер стали мільйонерами і продовжують обкрадати українців.

Кого виховують і випускають такі школи? Звісно, манкуртів, ворогів нашої держави!!! Це на їхню освіту Україна витрачає колосальні кошти, тож пора припинити ТАКУ недопустиму політику самознищення!

Які ж причини нашої мовної катастрофи?

По-перше, у багатьох дитячих садочках до теперішнього часу більшість вихователів розмовляють чужою мовою! Українськомовні діти отримують психічну травму, в їхніх серцях закладається гнітюче почуття меншовартости рідної мови. Звісно, так не повинно бути. У садочках повинна вживатися тільки державна, українська мова! Вихователі у дитячих садочках є на державній роботі, тому зобов'язані спілкуватися з діточками державною мовою!

Оскільки у середніх школах столиці теж панує російська мова, необхідно заново організувати державні безплатні, справді українські школи, де б навчалися діти з небагатих українськомовних сімей. Дітей російськомовних, батьки яких не навчили їх української, в такі українські школи не приймати, хай вони навчаються в російських приватних платних школах. Учителями в українські школи підбирати тільки патріотів української мови, історії, культури.

 Цікаво, що в Києві в кожному районі на базі дитячих садочків є безплатні єврейські школи з поліпшеними умовами навчання, з безплатним транспортом і харчуванням та іншими пільгами. Дітей неєвреїв у такі школи не приймають. Учителі в них – єврейські націоналісти, які виховують дітей євреїв в дусі єврейського шовінізму, зверхности над іншими.

Чому ж у нас, українців, немає таких шкіл? В Україні повинні бути україномовні школи, де б діти виховувались у національному дусі, без почуття меншовартости. Чому ми не беремо прикладу із чужинців? У Москві українських шкіл немає! В Ізраїлі українських шкіл немає! А що діється в Україні? Недостатньо назвати школу "українською". Необхідно стежити, щоб ця школа була українськомовною і проводила українське національне виховання!

Засоби масової інформації в Україні під впливом Росії залишаються російськими, що надзвичайно від'ємно впливає на молодь. Отож необхідно терміново створити українськомовну інформацію.

Російськомовні у нас і вищі навчальні заклади. З цим треба покінчити. На вступних екзаменах непохитною вимогою має стати добре володіння державною мовою! Читання лекцій, проведення практичних занять, семінарів, екзаменів необхідно проводити тільки українською мовою.

Академіки, ректори, директори, доценти та інші працівники науки й освіти, які дотепер не розмовляють українською (принципово не хочуть!) і блокують високооплачувані насаджені місця, повинні бути звільнені і замінені українськомовними спеціалістами, яких багато серед молоді.

Нам століттями нав'язувалася брехня, що "украинский язык – это наречие малоросов, он в жизни и науке не нужен, весь мир знает русский…". Цю вигадку російського шовінізму і мовного колоніалізму треба відкинути як нахабну брехню. Маємо виконати заповіт Тараса Шевченка – возвеличити українське слово як найцінніший скарб, поставити його на сторожі України, відродити українську свідомість і націю.

Очікуємо від державних керівників, зокрема міністра освіти, не мовчання, а негайних рішучих кроків у напрямку відродження української мови як ознаки національної гідности українця.

 Просимо Вас, вельмишановний пане міністре, не зволікати у боротьбі за рідну мову, а в кожному районі Києва якомога швидше створити українськомовні державні садочки і середні школи. Приймати до них дітей, які вільно володіють українською мовою, а в стінах навчальних закладів не дозволяти вживання мови 350-літнього окупанта України.

К. ЗАХАРЧЕНКО

Газета "Нація і держава"

 Взято з сайту КУН