"Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мiй народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?"
[Михайло Коцюбинський]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому...
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача,...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці,...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного...
ЕКОЛОГИ Б’ЮТЬ ТРИВОГУ Друк e-mail
Четвер, 14 серпня 2008, 11:57
Петро АНТОНЕНКО

Повінь в Західних реґіонах та її катастрофічні наслідки не можуть залишити байдужою громадськість, вже відучену покладатися лише на державні інституції. Неповороткість, бюрократизм, а то й корупція цих установ нікуди не зникли, навпаки, у кризових ситуаціях можуть ще й зростати. Тому контроль громадськості за подоланням наслідків стихії не зайвий. Таким був лейтмотив “круглого столу”, який відбувся днями в Києві у Національному екологічному центрі України

Справді, кому ж, як не екологам, бити на сполох? Людям, які не раз попереджали про реальні загрози стихії, що нині прагнуть не допустити повторення трагедії. Ось чому так тісно було у залі інформагенції “Новини”. Перед присутніми виступали керівники Центру Віктор Мельничук, Ярослав Мовчан, інші відомі екологи.
В оприлюдненій Заяві Національного екологічного центру України було названо глобальні,  хронічні причини цих та схожих катастроф. Це, насамперед, відсутність у державі виваженої екологічної політики (до слова, в порушення міжнародних зобов’язань України), тотальне недотримання природоохоронного законодавства з безвідповідальністю винних, а також тривала криза управління у природоохоронній сфері. Та й профільне міністерство, яке в цивілізованих країнах — потужна й авторитетна структура, у нас, на жаль, вважають третьорядним відомством.
Наслідки більш ніж сумні, якщо повернутися конкретно до цієї катастрофи. І в Заяві Центру було спрогнозовано значно більшу, ніж влада називає (на кілька мільярдів) цифру коштів, потрібних на подолання наслідків стихії, особливо довготривалих.
Між тим, хоч як це дивно, навіть в такій ситуації в державі й далі “проштовхують” досить дивні й сумнівні проекти. Такі, що, по-перше, поглинатимуть немалі кошти, які мали б піти на “латання” екологічних “дірок”, а по-друге, досить непередбачувані в сенсі нових стихійних лих. Ідеться, зокрема, про будівництво так званих ГАЕС, яке досить різко оцінили на “круглому столі” і в Заяві Центру. Однак низка цих ГАЕС вже діє або їх споруджують саме в зонах, щойно охоплених стихійним лихом.
Що таке ГАЕС? Щодо них цього року вже відбулися два громадські слухання — в травні у столиці й у червні у Миколаєві (про Ташлицьку ГАЕС). Не вдаючись у науково-технічні подробиці, зазначимо, що ГАЕС — це гідроакумулююча електростанція, тобто посестра гідроелектростанції. Історія ще розсудить, що то було, починаючи від Дніпрогесу на великих будовах комунізму, зокрема й найбільших у світі сибірських та, що для нас суттєвіше, — на водній артерії України  Дніпрі. Тоді казали, що це джерело майже “дармової електрики”, але в багатьох країнах до нього ставляться досить насторожено, принаймні, обережно. Не завадило б це і  нам, в Україні, з її рівнинними річками, “рукотворними морями”, з якими ще доведеться мати справу. Тож ГАЕС будують поруч, у комплексі з діючими ГЕС, для начебто раціонального виробництва й використання електрики — маневруючи двома станціями, перекидаючи гігантські маси води з одного водосховища в інше. Окреме і ще не з’ясоване питання — наскільки це вигідно економічно, враховуючи величезні затрати на такі станції. Але крім того, йдеться в заяві Національного екологічного центру України, “ніхто не порахував вартість безповоротно знищених у процесі будівництва природних ресурсів та історико-культурних цінностей, рекреаційних ресурсів”.
Передбачаю, що одразу з’являться супротивники в опонентів
ГАЕС. Принаймні на “круглому столі” йшлося про “енергетичне лобі”, готове проштовхувати будь-які проекти. Тож будуть і аргументи за ГАЕС. Насамперед згадають про “енергетичну безпеку” чи енергозабезпечення держави, про те, що треба нарешті вириватися з енергетичного зарубіжного рабства. Та й “рекреаційні ресурси”, а тим більше “історико-культурні цінності” для деяких прагматиків — сентимент, порожній звук. На часі серйозна суспільна дискусія довкола ГАЕС.
Повертаючись до теми повені в Західній Україні, я на “круглому столі” запитав екологів: чи стало це лихо застереженням щодо недопущення схожих лих в інших точках? “Не стало” — була коротка й, на жаль, невесела відповідь. І назвали кілька потенційних небезпек. Одна з них — величезні поклади нічиїх отрутохімікатів в аграрному секторі. Один з екологів додав, що водна стихія дісталася й до цих “бомб уповільненої дії”, подекуди затопивши склади з пестицидами. Вони, мабуть, уже пливуть у море…

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіта" №33 (462) за 14-20.08.2008 р.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

19 квітня 1783
Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони

19 квітня 1885
У Петербурзі у 68-річному віці помер видатний український історик, етнограф, письменник Костомаров Микола Іванович (історична драма «Сава Чалий», трагедія «Переяславська ніч», монографії «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої»)

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2024 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця
feed-image RSS