"Не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови, бо рiдна Мова i Звичай зберiгають енергiю нацiї"
[Застереження з Волховника]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
ДОРОГА ДО ЛЕСІ Друк e-mail
Написав Оксана   
Четвер, 18 вересня 2008, 16:24
Іванна КОРНЕЦЬКА,
Ліга Українських Жінок, М.Львів

Товариство "Просвіта" Галицького району м. Львова організувало екскурсію в село Колодяжне на Волині, де працює літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Вимощеною доріжкою повз квітники крокуємо до приміщення музею, по обидва боки якого розташовано "сірий будиночок", де мешкали Лесині батьки разом з меншими дітьми, та "білий будиночок", який батько Петро Антонович Косач спеціально побудував для Лесі. У ньому вона жила і творила.
Проходимо залами: родинні фотографії батьків Петра Антоновича та Ольги Петрівни Косачів, їхніх дітей, брата Олени Пчілки Михайла Драгоманова та багатьох видатних людей; зажиттєві видання творів Олени Пчілки та Лесі Українки, старовинні меблі та побутові речі, рушники, крайки. Окремо на стіні — портрет поетеси пензля Генрієти Левицької: Лесині очі ніби промовляють: "Ви кволі? Лікуйтеся!", "Ви байдужі? Одужуйте!", "Ви ледачі? Беріться до праці!"
В одній з кімнат гобелен "Ой, на Івана, ой на Купала", де оживає Купальське свято. А ткали його львів'янки Леся Крип'якевич, Наталія Паук та Софія Бурак. Далі триптих "Волинь" художника Олексія Данне і його майстерно відтворена діорама "Лісова пісня". Поступово затихає розповідь екскурсовода і всі зачаровано слухають Лукашеві сопілку.
У "сірому будиночку" майстерно відтворено робочий кабінет Петра Косача, вітальню, сцену, фортепіано. Здається, що батько поетеси досі працює за письмовим столом, користується книжками з книжкової шафи або відпочиває у кріслі-гойдалці, мати Олена Пчілка пише або проводить з дітьми вистави на сцені.
Навпроти батьківського "сірого" виділяється "білий будиночок" із терасою. Петро Антонович писав до Людмили Драгоманової: "Щоб було просторіше, збудував за це літо (1890 р.) окреме шале-флігель для старших дітей, і в ньому живуть Леся і Ліля, а Миша теж, коли приїздить туди; ми з малими живемо в домі (так званому "сірому будиночку"). Із цього розселення маємо розвагу: то ми ходимо до Лесі, то вона до нас на обід".
Оглядаємо кімнати; старовинні меблі білого кольору майстерно відреставровані, стіл, ліжко, етажерка з книжками, багато Лесиних особистих речей. Їх передали з Америки племінники, дочки двох Лесиних сестер Оксани та Ізидори, які 1943 року виїхали за океан. Тут коралі, стрічки, ручка, горнятко тощо. Перед будинком дерев'яна тераса, туди насипали пісок, він нагрівався на сонці й Леся вигрівала хвору руку, а потім і ногу.
У "білому будиночку" Леся вчилася, працювала. Тут поетеса написала близько 80 літературних творів, записала пісенну частину свята Івана Купайла, обрядові пісні, повір'я, казки, тут готувала до друку першу збірку поезій. 1892 року завершила роботу над рукописом збірки "На крилах пісень", яка побачила світ у Львові. Іван Франко писав у нарисі "Наше літературне життя в 1892 р.": "Збірка віршів "На крилах пісень" вийшла сими днями у Львові і становить, без сумніву, найважніший здобуток поетичної нашої літератури оригінальної на 1892 рік".
У Колодяжному 1890 року Леся склала курс-підручник "Стародавня історія східних народів".
Тут грала на своєму фортепіано улюблені мелодії й через операцію руки змушена була розлучитися з милим її серцю інструментом. Згодом вона скаже, що, можливо, була б кращим музикантом, ніж поетом. А на прощання поетеса написала елегію "До мого фортепіано" (1890 р.)
Мій давній друже!
Мушу я з тобою
Розстатися надовго...
Жаль мені!
З тобою звикла
я ділитися журбою,
Вповідувати думки
веселі і сумні.
Коли я смуток свій
на струни клала,
З'являлась ціла зграя
красних мрій,
Веселкою моя надія грала
 Далеко линув
Думок легкий рій.
Розстаємось надовго
ми з тобою!
Зостанешся ти в самоті німій,
А я не матиму
Де дітися з журбою...
Прощай же, давній,
любий друже мій!
Леся Українка неодноразово відвідувала Колодяжне, а в лютому 1907 року побувала тут востаннє.
А екскурсовод розповідає: під час Другої світової війни Лесин "білий будиночок" зазнав руйнацій, згодом його відремонтовано і 1949 року відкрито музей на громадських засадах, 1963-го він став меморіальним. 1980 року в новозбудованому приміщенні відкрито літературну експозицію, а в "сірому" і "білому будиночках" — меморіальну. 1991 року проведено реекспозицію літературного музею. Над її вирішенням працювали львівські художники. Головний художник – архітектор Роман Батіг.
Упродовж кількох годин ми ніби розмовляли з Лесею, жили її життям. Перечитуймо Лесині твори, пропагуймо їх, черпаймо з них натхнення на добрі діла.
Велика подяка Марії Козак – голові об'єднання "Просвіта" Галицького району м.Львова, організаторові екскурсії, історикові зі Львова Василеві Кучеруку, директору музею Вірі Комзюк.

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти"

 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"