О.О. Потебня (1835-1891) - росiйський та український мовознавець iз свiтовим iменем, автор, зокрема, славетної чотиритомної працi "Из записок по русской грамматике" - стверджував: "Без знання її [української мови] українськi устремлiння виявляться збудованими на пiску".

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
ГОЛОДОМОР ЩЕ ПОТРЕБУЄ ІСТОРИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ Друк e-mail
Написав Оксана   
Четвер, 16 жовтня 2008, 11:14
Заступник директора Інституту історії Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор Станіслав КульЧинський на VІІ Міжнародному Конґресі україністів керував роботою “круглого столу” “Голодомор як геноцид українського народу — відображення в літературі, мистецтві, репортажах і споминах”. Нині ділиться роздумами про Конґрес, історичне осмислення трагедії українського народу — Голодомору 1932—1933 років.

— Станіславе Владиславовичу, робота “круглого столу” почалася з презентації найновіших книжкових видань, присвячених трагічній темі Голодомору. Розкажіть про них.
— Передусім це масштабне п’ятитомне видання Києво-Могилянської академії, документальні спогади “Український голокост 1932—1933 років. Свідчення тих, хто вижив”. Його підготував професор Юрій Мицик. Ще одна презентована книжка того самого видавництва — найповніший збірник документів партійних, радянських органів СРСР за 1932—1933 роки про Голодомор. Видання, в якому понад 1500 сторінок, дає повне уявлення про те, що діялося в Україні на початку 1930-х років.

Зверну увагу на книжки, видані в рамках проекту “Усна історія” в Запорізькому національному університеті. Вже вийшло три томи, а цього року вийде друком 10 томів спогадів. Це те, що напрацьовано в реґіоні за останні 10 років. Там дуже широка палітра досліджень: ідеться не лише про Голодомор, а й про колективізацію й репресії 1937 року.
Цього року спострерігаємо бум книжкових видань про Голодомор. І на “круглому столі” йшлося про масштабне видання, яке вийде друком у листопаді цього року. Це зведений том Книги пам’яті жертв Голодомору. Таку Книгу створюють нині у кожній області, а потім створять зведений том, ймовірно, у двох книгах.
Видано мою монографію “Голодомор 1932—1933 років як геноцид. Труднощі усвідомлення”. У ній зібрано доказову базу, яка допоможе нашим політикам, дипломатам переконати світ у тому, що Голодомор був геноцидом.
— На “круглому столі” була цікава доповідь про англійського журналіста, дослідника Гаріета Джонса.
— Він загинув за загадкових обставин у Монголії 1935 року. Але саме на початку 30-х перебував в Україні. Виступав із першими публікаціями про голод в СРСР, зокрема в Україні й на Кубані. Ці публікації вороже зустріли представники тогочасної журналістики. Один журналіст, якого добре приймав Сталін, навіть заявив, що люди зовсім не мруть від голоду. Потім він отримав Пулітцерівську премію за публікації про те, що в СРСР усе добре. На противагу цьому Джонс написав правду про голод, і за це його вбили. Щоденник Джонса, написаний у 30-ті роки в Україні, перекладено українською, його можна прочитати в Інтернеті.
Виступала і директор видавництва Києво-Могилянської академії Віра Соловйова, яка повідомила, що цього року в них вийде ґрунтовне дослідження в чотирьох томах — матеріали комісії Джеймса Мейса, яку створив Конґрес США. Саме ця комісія змусила Щербицького в грудні 1987 року визнати, що в Україні справді був Голодомор. Саме відтоді українські вчені мали можливість досліджувати архіви, друкувати матеріали про голод. Відтоді почали публікувати дослідження про голод, кількість публікацій сягає 12 тисяч назв. Якщо досі таке видавали лише за кордоном, то нині основна частина видань — тут, в Україні.
— Якими накладами виходять такі видання?
— Це наша біда — здебільшого дуже малими. Презентований тут п’ятитомник також вийшов невеликим накладом, але його можна буде перевидати, орієнтуючись на попит. До слова, попит на нього буде великий. А загалом наклади схожих наукових видань невеликі. Добре, якщо це тисяча примірників. Основну частину наукових праць нашого Інституту історії ми видаємо накладом 150 примірників на власній поліграфічній базі.
— Хто фінансує наукові видання істориків?
— Видавництво Києво-Могилянської академії значною мірою фінансує само, адже має виторг від продажу книжок, тобто обігові кошти. Також активно шукають спонсорів, зокрема серед української діаспори. Наприклад, чотиритомник комісії Мейса значною мірою профінансувало Посольство США в Україні, американська й канадська українські громади. Книгу пам’яті друкують за державний кошт.
— Які напрацювання, рекомендації вчених, що брали участь у “круглому столі”?
— Ми дали свої рекомендації щодо подальшої наукової розробки теми Голодомору, участі зарубіжної громадськості в тому, щоб світова спільнота визнала Голодомор геноцидом. Хоч, думаю, через протидію Росії цього року ООН не прийме такої резолюції. Але ми повинні над цим працювати. Колись світова спільнота зрозуміє різницю, де закінчується голод, який був на європейській території СРСР, і де починається українсько-кубанський Голодомор. Врешті, є Конвенція ООН про геноцид, і ми хотіли б увійти у формулювання цієї Конвенції, щоб підтвердити висновок нашого парламенту. Деякі країни вже визнали Голодомор в Україні геноцидом, але деякі бояться псувати стосунки з Росією.

Спілкувався
Петро АНТОНЕНКО

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти"

 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

24 липня 1964
Помер Рильський Максим Тадейович
український поет, перекладач, публіцист
24 липня 1991
Біля Київської міськради піднято на щоглі синьо-жовтий прапор України

24 липня 1991
У Києві створено Спілку офіцерів України

24 липня 1991
Урочисте відкриття пам'ятної таблиці в Батурині в пам'ять гетьмана Івана Мазепи.

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

©2007 - 2019 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY