Можна кричати, витратити на що-небудь всю свою енергiю. А можна мовчки щось робити, не волаючи. Треба мати українську державу, перш за все, у себе в душi. Коли Магандi сказав "не купуйте англiйських товарiв", англiйцi просто пiшли з тiєї країни, i вона зараз вiльна.
[Вiталiй Радчук]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
СІЄМО ЗЕРНА ДОБРОТИ Друк e-mail
Написав Оксана   
Четвер, 23 жовтня 2008, 14:50
Оксана ДІБРОВА,
с. Софіївська Борщагівка, Київська область Києво-Святошинське районне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка засновано 1989 року. Не можна сказати, що це було відродження масової організації, як майже скрізь у Західній Україні. Проте на Київщині заклали міцну основу для створення “Просвіти” яскраві високодуховні творчі особистості просвітян кінця ХІХ  —  початку ХХ століття. На Фастівщині — священик і композитор Кирило Стеценко, у Києво-Святошинському районі — відомий український письменник Володимир Самійленко, останній рік життя якого минув у Боярці (колишній Будаївці), де біля Свято-Михайлівської церкви у козацькій могилі-кургані знайшов останній спочинок цей великий страдник, вірний син України.

Створене в місті Вишневому 28 листопада 1989 року Товариство української мови ім. Тараса Шевченка першим головою обрало Олексу Миколишина. Цьому сприяли демократичні перетворення в Україні 80—90-х років. Радянський уряд почав надавати Україні більше повноважень у внутрішньому житті й у міжнародних відносинах. За послаблення цензури набирає сили національна ідея. Становище української мови, національної символіки та української державності глибоко зачіпають кожного українського патріота та знаходять відгук у суспільстві.
Біля витоків Вишнівської “Просвіти” стояли Микола Головач, Євген Жовтяк, Віталій Козаченко, Микола Пашинський, Ігор Шпак.
Згодом почали формувати інші осередки. Ініціаторами створення громадської організації, яка захищала духовні святині, національні інтереси українців, у Боярці стали працівники заводу “Іскра”, серед яких найактивніше взявся за цю справу Микола Дикий. Першим головою став Анатолій Фолітарчук, інженер за фахам. Об’єднання налічувало 18 осіб.
1990-го формуються просвітянські осередки в гайдамацькому селі Забір’я, Крюківщині, Білогородці та інших.
20 червня 1994 року осередки об’єдналися і створили Києво-Святошинське районне об’єднання “Просвіти” імені Володимира Самійленка, юридична адреса якого була в Боярці на вулиці Білогородській, 45. Головою обрали Володимира Якимчука, після нього об’єднання очолив  Микола Пашинський, а з 1997 року — Валентина Донець.
Першими просвітянами Києво-Святошинського району були Микола Дикий, Олександр Кора, Олександр П’янов, Любов Вакулик, Володимир Якимчук, Олег Хапко, Іван Іванов, Андрій Куц, Павло Радченко тощо. На той час Києво-Святошинський осередок налічував уже 68 осіб.
З 1990 року просвітяни проводили екологічні акції, агітаційну роботу напередодні перших демократичних виборів, підтримували газету “Прозріння” — орган місцевого осередку Народного руху України, де друкували злободенні матеріали. Тоді рухівці й просвітяни зініціювали опитування вишнівчан про доцільність підняття національного прапора України. Більшість мешканців Вишневого підтримали цю ідею й, освячений отцем Стефанієм, синьо-жовтий прапор 1991 року замайорів над будівлею Вишнівської міськради. Інформацію про цю подію свого часу оприлюднила газета “Голос України”.
1990-го у Вишневому скульптор Микола Малишко виготовив козацькі хрести, які встановили на Байковому кладовищі в Києві на могилах славних синів України Василя Стуса, Олекси Тихого, Юрія Литвина. 9 листопада 1999 року на десятиріччя перепоховання цих самовідданих сподвижників духу в жалобному мітингу брали участь і представники Києво-Святошинської “Просвіти”, зокрема, делегація від сільської громади, учителів та учнів Софіївсько-Борщагівського осередку, організована Фаїною Прус та Іриною Якубовською.
Тоді перед присутніми після поминальних ритуалів отця Валерія виступили друзі й побратими Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого по таборах. Письменник і правозахисник Василь Овсієнко показав ключі від камер та зеківський одяг “особливо небезпечних рецидивістів”, як називав тоталітарний режим українських патріотів, нескорених борців за свободу, після якого майже кожного чекав “дерев’яний бушлат”, тобто труна.
2009 року — 20-та річниця з дня перепоховання. Не маємо права забувати про їхній жертовний подвиг!
Не забуваємо й про інші болючі сторінки української історії. Києво-Святошинські просвітяни досліджують причини та наслідки Голодомору 1932—33 рр., записують свідчення очевидців. Учителі проводять екскурсії до меморіального комплексу “Биківня” та “круглі столи” для встановлення правди про репресії в Україні.
Крім просвітницьких національно-патріотичних заходів, беремо активну участь у громадсько-політичному житті району, Київщини.
Беручи активну участь у роботі органів місцевого самоврядування, Києво-Святошинські просвітяни ефективно реалізовують статутні положення “Просвіти”. Так, Євген Жовтяк 2005—2006 рр. очолював Київську облдержадміністрацію, Микола Пашинський три роки був головою Києво-Святошинської райдержадміністрації, Владислав Данченко нині сільський голова Бобриці, Тетяна Петровська тривалий час була заступником директора школи з навчально-виховної роботи, Володимир Якимчук — два роки — міським головою Білої Церкви, Василь Коструба — сільським головою Забір’я. Понад сорок просвітян — депутати районної, сільських та міських рад.
Першим депутатом до Верховної Ради 1991 року від Києво-Святошинського округу було обрано О. Нечипоренка, який балотувався від “Просвіти”. Здобувши перемогу на виборах, увійшов до складу опозиційної Народної ради в парламенті.
Євген Жовтяк також неодноразово був депутатом Верховної Ради.
1998 року до Вишнівської районної ради від “Просвіти” було обрано 21 депутата (із 30).
Просвітяни району стали ініціаторами відновлення україномовних вивісок на установах, організаціях, приміщеннях сільських та міських рад, виробничих підприємств району. Виявили ініціативу щодо перейменування вулиць або повернення історичних місцевих назв. Одну з вулиць Вишневого вперше в Україні було названо ім’ям В’ячеслава Чорновола. Іменами славетних українців названо вулиці Дорошенка, Івана Франка, Василя Стуса, Лесі Українки.
Києво-Святошинські просвітяни співпрацюють з місцевими радами, державними структурами району, дошкільними, шкільними та позашкільними освітніми закладами.
Основні напрями роботи на сучасному етапі — утвердження української національної ідеї, українського духовного відродження, розвиток рідної культури. Так, опоряджено могилу Володимира Самійленка, зібрано матеріали, що стосуються його життя і творчості, видано книжку  “Літературне сузір’я” (твори письменників Святошинського краю), чільне місце в якій займають Володимир Самійленко, Іван Іванов, Іван Коваленко, Василь Стус, Віктор Кордун, Валерій Марченко, сучасні письменники-земляки.
Постійно відбуваються читання та літературно-мистецькі вечори до дня народження та перепоховання Тараса Шевченка. Нині ці заходи стали традиційними майже у всіх населених пунктах району. Беремо участь у вшануванні Кобзаря біля пам’ятника в парку Шевченка в Києві, в Каневі, в Київських музеях Тараса Шевченка, Музеї літератури НАН України, Музеї народної архітектури та побуту НАН України в Пирогові тощо. Учасниками цих акцій стають дедалі ширші кола населення: школярі, дошкільнята, громадськість.
Зібрано краєзнавчі матеріали про художника Миколу Пимоненка, який жив і працював у Малютянці. Вони стали основою новоствореного філіалу Боярського краєзнавчого музею.
Організовували вечори-дискусії про історичні постаті Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Пантелеймона Куліша тощо.
Створили просвітянські гурти для відродження традиційних українських свят, зокрема Різдва, Великодня, Івана Купала, відродження храмових свят — днів села.
Зусиллями Вишнівської міської “Просвіти” створено хор “Вишневий дзвін”. Презентація колективу відбулася в січні 2000 року в місті Вишневому. Цей самобутній колектив створено завдяки ентузіазму шанувальниці української пісенної творчості, голови районного об’єднання “Просвіти” Валентини Донець, яка прокоментувала цю подію: “Ми хочемо майстерним співом сколихнути душі наших земляків, привернути їхню увагу до неповторних духовних скарбів, які зберігаються в українській пісні”.
Провели заходи до 350-річчя початку народно-визвольного козацького руху в Україні, 1000-ліття Київського літописання, 1000 і 1010-річчя Хрещення Руси-України, скоординувавши їх з обласними об’єднаннями та ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, іншими громадськими організаціями, зокрема з “Союзом українок”, МО “Жіноча громада” тощо.
За активного сприяння просвітян у районі відбувалися зустрічі з громадсько-політичними діячами Віктором Ющенком, Юлією Тимошенко, Юрієм Костенком, Миколою Плав’юком, Левком Лук’яненком, Миколою Пронюком, Євгеном Сверстюком, Василем Овсієнком, Богданом Горинем, письменниками Дмитром Павличком, Анатолієм Погрібним, Василем Скуратівським, Володимиром П’яновим, Дмитром Білоусом, Миколою Сомом, Григорієм Булахом, Яремою Гояном, Василем Василашком, матір’ю дисидента Валерія Марченка Ніною Марченко, Славою Стецько.
Увагу громадськості привертають організовані Києво-Святошинською “Просвітою” у співдружності з місцевими митцями творчі вечори, зустрічі у клубі “Вишнівська осінь”, що діє при центральній районній бібліотеці (організатор вечорів — просвітянка, старший бібліотекар Алла Стеблюк), творче об’єднання “Боярські майстри”, яке представляє свої здобутки в Боярському краєзнавчому музеї (директор Любов Пророченко), освітніх і оздоровчих закладах Боярки.
Традиційно проводять День рідної мови у співдружності з  МО “Жіноча громада”. Кілька років поспіль цю роботу очолюють Тамара Бігун, Валентина Донець, Фаїна Прус, Надія Кир’ян, Лариса Литвин, Тетяна Петровська, Володимир Бубир за активної участі творчого об’єднання “Світлиця” та підтримки райдержадміністрації.
Тривала й плідна творча співпраця об’єднує Києво-Святошинських просвітян з дитячим часописом “Я сам(а)” (редактор-видавець Тетяна Кондратенко).
На сторінках видання висвітлюють щорічний конкурс дитячої літературної творчості “Зерна доброти” (організатор — просвітянка, член НСПУ, педагог Тетяна Петровська). З її ініціативи видано кілька збірок дитячої поезії, а конкурс збирає щоразу більшу аудиторію.
Просвітяни беруть активну участь у щорічному фестивалі дитячої творчості “Ауровіль”, який набуває статусу міжнародного, та мистецькому фестивалі для дорослих “Кленові журавлі”, за результатами яких видаємо літературні збірники. Головний організатор фестивалів — письменник, педагог, голова творчого об’єднання “Світлиця” Володимир Бубир.
Просвітяни Святошинського краю спрямовують зусилля на поповнення рядів активістів, адже роботи перед нами — сила-силенна.

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти"

 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"