Коли в народу вiдiбрано iсторичну пам'ять, коли порушено цiлiсть його iсторичного середовища, коли пiд загрозою сама плоть цього народу, бо його дiти повiльно конають пiд мурами АЕС i вiйськових заводiв, тодi останню надiю на виживання зберiгає в собi - мова. Вона пам'ятае все. Вона усувае час, воднораз зливаючи в своему горнилi живi голоси десяткiв поколiнь. Вона огортає порiзнених людей незримою грозовою хмарою спiльного духа, даючи їм силу не просто iснувати - бути. [Оксана Забужко]
Юрій КИСЕЛЬОВ,
заступник голови Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, кандидат географічних наук
На Луганщині є кіл...
Світ досягає високого рівня добробуту, але чи зростає пропорційно його свобода? З часом ми дедалі більше схиляємося до висновку, що не гроші, а тільки духовн...
Â
Українці переконалися в необхідності контролювати владу і водночас пересвідчилися в тому, що це майже неможливо. Доведеться шукати вразливі больові т...
Видавництвом "СМОЛОСКИП" у 2007 році було видано книгу Олекси Тихого, в'язня сумління, якому не пощастило вийти живим з перевиховних таборів радянського період...