О.О. Потебня (1835-1891) - росiйський та український мовознавець iз свiтовим iменем, автор, зокрема, славетної чотиритомної працi "Из записок по русской грамматике" - стверджував: "Без знання її [української мови] українськi устремлiння виявляться збудованими на пiску".
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л. Хайлбронера, глава 5. «Неумолимая система Карла Маркса», переклад з англійської ( «TheWorldlyPhilosophers», RobertL.Heilbroner) КоЛибри, Москва, 2008.
«Ні один економіст тієї доби не вважав схильність до криз – ми б їх назвали коливаннями ділової активності – невід’ємною властивістю капіталістичної системи, але наступні події повністю підтвердили пророцтва Маркса відносно чергування підйомів та спадів. Стосовно ділового світу, на момент виходу «Капіталу» великі підприємства були радше винятком з правил – тон задавали більш дрібні фірми. Твердження, начебто ближчим часом влада опиниться у руках величезних корпорацій, у 1867 році звучало не менш дивно, ніж сьогодні – запевнення в тому, що через п’ятдесят років дрібний бізнес в Америці потіснить великі фірми».
Якщо це є прогнозованою перспективою для Америки, то, можливо, у цьому напрямку слід дивитись сьогодні і нам? Надто дорого обходяться пересічному громадянинові «коливання ділової активності – невід’ємна властивість капіталістичної системи». Як можна було помітити за останні дні, дорога у наших політиків для виходу з економічної та фінансової кризи не одна – одні кидаються рятувати сильних, а інші пропонують зглянутись над слабкими, інвестувати в малий та середній бізнес. Але якщо Маркс правий, то сильних труситиме і труситиме…
«Головно саме недостача гнучкості та залежність від сьогочасної зацікавленості ослаблювала європейський капіталізм у крайньому разі до Другої світової війни. Ті, що читали Маркса, навряд чи могли мати будь-які відчуття, окрім жаху, споглядаючи ту зловісну рішучість, з якою численні народи встали саме на той шлях, що, згідно з економістом, обіцяв їм загибель.»
…«Варто було кому-небудь на межі сторіч звернути увагу на величезний розрив між багатими та бідними, а також на повну байдужість перших до долі других, як виникало відчуття, що психологічні стереотипи, які грали головні ролі в Марксовій драмі, були підказані самим життям.»
… «Соціальний клімат в Америці куди більш суворий, ніж європейський. …І все ж саме в американській атмосфері народився свого роду прагматизм у тому, що стосувалося відносин з владою, на особистому і суспільному рівні, і повсюдна повага до демократичних ідеалів, які дозволили державі уникнути підводних каменів, які принесли стільки нещастя народам світу.
У цій здатності до змін і слід шукати відповідь на аналіз, пророблений Марксом. …Ті проблеми, що він (Маркс) діагностував у капіталізмі, здебільшого нікуди не поділись; серед них варто окремо виділити тенденцію до економічної нестабільності та концентрацію влади та багатства.»
… «Перед нами (якщо говорити про марксистський аналіз)не просто критика з позицій моралі, що супроводжується кивками голови та прицмокуванням язиком з приводу того, наскільки аморальна жадоба наживи, – усе це справедливо відносно Маркса-революціонера, але ніяк не Маркса-економіста. …Його оцінки підкреслено безпристрасні, і саме тому вони залишаються актуальними і сьогодні.»
... «Маркс, поряд з Фрейдом та Платоном, по праву є нашим сучасником. …Мабуть, найкраще сприймати його як неминучого учасника нашого життя.»
Переклад та підбір цитат – Ольга ПУГАЧ.
З подякою видавництву «КоЛибри» за цікаве видання.
Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах, важ...
1927 року за сценарієм Павла Нечеси (Миргородського) було знято фільм «Борислав сміється» (в прокаті «Королі воску»). Режисер і оператор фільму Йосип Рона, х...
14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира Вятровича: «Той арг...
Шановне товариство!
Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде про повну ...
