Коли в народу вiдiбрано iсторичну пам'ять, коли порушено цiлiсть його iсторичного середовища, коли пiд загрозою сама плоть цього народу, бо його дiти повiльно конають пiд мурами АЕС i вiйськових заводiв, тодi останню надiю на виживання зберiгає в собi - мова. Вона пам'ятае все. Вона усувае час, воднораз зливаючи в своему горнилi живi голоси десяткiв поколiнь. Вона огортає порiзнених людей незримою грозовою хмарою спiльного духа, даючи їм силу не просто iснувати - бути.
[Оксана Забужко]

	Чи правий Маркс? (закінчення) Ольга Пугач Неділя, 14 грудня 2008, 02:08 Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л. Хайлбронера, глава 5. «Неумолимая система Карла Маркса», переклад з англійської ( «The Worldly Philosophers», Robert L.Heilbroner) КоЛибри, Москва, 2008. «Ні один економіст тієї доби не вважав схильність до криз – ми б їх назвали коливаннями ділової активності – невід’ємною властивістю капіталістичної системи, але наступні події повністю підтвердили пророцтва Маркса відносно чергування підйомів та спадів. Стосовно ділового світу, на момент виходу «Капіталу» великі підприємства були радше винятком з правил – тон задавали більш дрібні фірми. Твердження, начебто ближчим часом влада опиниться у руках величезних корпорацій, у 1867 році звучало не менш дивно, ніж сьогодні – запевнення в тому, що через п’ятдесят років дрібний бізнес в Америці потіснить великі фірми». Якщо це є прогнозованою перспективою для Америки, то, можливо, у цьому напрямку слід дивитись сьогодні і нам? Надто дорого обходяться пересічному громадянинові «коливання ділової активності – невід’ємна властивість капіталістичної системи». Як можна було помітити за останні дні, дорога у наших політиків для виходу з економічної та фінансової кризи не одна – одні кидаються рятувати сильних, а інші пропонують зглянутись над слабкими, інвестувати в малий та середній бізнес. Але якщо Маркс правий, то сильних труситиме і труситиме… «Головно саме недостача гнучкості та залежність від сьогочасної зацікавленості ослаблювала європейський капіталізм у крайньому разі до Другої світової війни. Ті, що читали Маркса, навряд чи могли мати будь-які відчуття, окрім жаху, споглядаючи ту зловісну рішучість, з якою численні народи встали саме на той шлях, що, згідно з економістом, обіцяв їм загибель.» …«Варто було кому-небудь на межі сторіч звернути увагу на величезний розрив між багатими та бідними, а також на повну байдужість перших до долі других, як виникало відчуття, що психологічні стереотипи, які грали головні ролі в Марксовій драмі, були підказані самим життям.» … «Соціальний клімат в Америці куди більш суворий, ніж європейський. …І все ж саме в американській атмосфері народився свого роду прагматизм у тому, що стосувалося відносин з владою, на особистому і суспільному рівні, і повсюдна повага до демократичних ідеалів, які дозволили державі уникнути підводних каменів, які принесли стільки нещастя народам світу. У цій здатності до змін і слід шукати відповідь на аналіз, пророблений Марксом. …Ті проблеми, що він (Маркс) діагностував у капіталізмі, здебільшого нікуди не поділись; серед них варто окремо виділити тенденцію до економічної нестабільності та концентрацію влади та багатства.» … «Перед нами (якщо говорити про марксистський аналіз)не просто критика з позицій моралі, що супроводжується кивками голови та прицмокуванням язиком з приводу того, наскільки аморальна жадоба наживи, – усе це справедливо відносно Маркса-революціонера, але ніяк не Маркса-економіста. …Його оцінки підкреслено безпристрасні, і саме тому вони залишаються актуальними і сьогодні.» ... «Маркс, поряд з Фрейдом та Платоном, по праву є нашим сучасником. …Мабуть, найкраще сприймати його як неминучого учасника нашого життя.» Переклад та підбір цитат – Ольга ПУГАЧ. З подякою видавництву «КоЛибри» за цікаве видання.   Tweet < Попередня   Наступна >   Додати коментар Ім'я (обов'язкове) Електронна адреса (обов'язкова) Сайт Підписатися на повідомлення про нові коментарі Оновити Надіслати Скасувати JComments