Карл Маркс казав, що чужою мовою розмовляє у державi або гiсть, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову.

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому...
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача,...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та...
Написав Микола Сищенко 24-05-2010
Сучасна Україна, як держава, розпочала своє існування від 1648 року, після того, як...
Написав Сергій Баркар 29-05-2009
Інші назви: "Образ Українця Майбутнього"   Для спрямування роботи з питань...
Написав Оксана 23-12-2008
Надія КИР’ЯНСорок років тому, навчаючись у Київському університеті ім. Тараса...
Написав Оксана 23-12-2008
Віталій РАДЧУКУ місткій книжці Л. Масенко “Мова і політика” є цікавий розділ...
Написав Ольга Пугач 14-12-2008
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л. Хайлбронера, глава 5....
Написав Оксана 27-11-2008
21 листопада 2008 року у Будинку письменників України Всеукраїнське товариство...
Написав Ольга Пугач 25-11-2008
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера, переклад...
Написав Ольга Пугач 19-11-2008
Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера,...
Упасти зерням в рідній борозні Друк e-mail
Середа, 08 лютого 2012, 14:04

У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше пізнають життя цього велетня духу, витоки  його творчості, усвідомлення ним своєї людської і мистецької  місії, вони зрозуміють: лише земля Богунової  звитяги, лише благодатні чорноземи подільських легенд і пісень, невтоленна жага  попередніх поколінь відродитися в зернині  і слові  стали тією  праосновою, з якої народився, виріс, викристалізувався  поет Василь Стус. Бо й  справді – «Перші уроки поезії – мамині». Бо й справді – «Шевченко над колискою – це не забувається».
Нарешті з’явилася книжка, на яку вже два десятиліття чекали земляки Василя Стуса – Поета світового імені, Людини, яка кожному з нас має стати ідеалом честі, порядності, вірності. Громадянина, який усвідомлював всю трагедію обраного шляху і всю велич мети, заради якої віддав  найдорожче – життя.
«І в смерті з рідним краєм поріднюсь», – називається книжка, упорядкована  поетесою  Ніною Гнатюк  і журналістом Тарасом Ковальським. До видання, що побачило світ за програмою підтримки книговидання Вінницькою обласною державною адміністрацією та обласною радою, ввійшли вірші Василя Стуса, уривки з його таборових зошитів і листів, у яких тепло серця до близьких людей, до садів і гаїв рідного села Рахнівка Гайсинського району.

Упорядники подали хроніку життя Василя Стуса, матеріали про Стусівські читання, вечори пам’яті великого поета на Вінниччині.
Зацікавить читачів розділ книги «Ковток води зі Стусових глибин», що подає 85 віршів українських поетів різних поколінь, присвячених Стусові. Тут побачите поезії Володимира Забаштанського і Анатолія Бортняка, Ірини Калинець та Атени Пашко, Івана Гнатюка і Павла Вольвача, Любові Забашти і Дмитра Іванова, Михайла Каменюка і Василя Кобця, Валентини Сторожук і Тетяни Яковенко, Бориса Мозолевського і  Олега Орача, Дмитра Павличка і Станіслава Чернілевського. Кожен з віршів, поданих у своєрідній Стусівській антології, відкриває свою грань в образі визначного поета ХХ століття, відтворює його стражденний шлях в ім’я перемоги правди, совісті, незалежності рідного народу, утвердження державності його мови.
Упорядники зібрали і подали низку газетних і журнальних публікацій про Василя Стуса, його рідне село, вшанування пам’яті поета на Вінниччині.
Розділ «Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні» містить, крім інших матеріалів, цікаве дослідження вінничанки Оксани Яцюк про родовід Василя Стуса, а також статтю київського політолога Вахтанга Кіпіані «Стус і Нобель: демістифікація міфів».
У розділі «Людина. Поет. Громадянин» подано спогади близьких і рідних про Василя Стуса, статті, виступи політв’язнів і правозахисників, митців Стусового кола. Нікого не залишать байдужими розповіді матері поета  Їлини Стус, старшої сестри Марії Семенівни, сина Дмитра Стуса.     
Відбулися перші презентації щойно виданої книжки. На зустріч з земляками поета до Вінниці приїхали лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, упорядник і видавець рукописної спадщини батька Дмитро Стус, політв’язень Василь Овсієнко, поет, народний депутат України I скликання, учасник перепоховання  праху Василя Стуса  у Києві Володимир Шовкошитний.
На презентацію, що відбулася у Вінницькій обласній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва, Дмитро Стус сказав, що загальний наклад творів Василя Стуса різними мовами становить вже понад мільйон примірників. У Музеї Берлінської стіни  в Німеччині зараз експонується могильна табличка з номером 9, яку передав до музею син поета.
Ветеран МВС  Олег Федоров власним коштом відкрив  і всі ці роки утримував музей
В. Стуса у Горлівці.
Цього року мають відкрити Центр з вивчення  творчості В. Стуса в Острозькій академії. Дмитро Стус наголосив на моральних уроках батька і додав: не всі можуть бути героями, але стати доброю людиною  повинен прагнути кожен.  
А 3 лютого 2012 року в ошатній залі  Національної Спілки  письменників України відбулася ще одна презентація книжки. Відкриваючи її, заступник голови НСПУ Володимир Шовкошитний розповів про трудну історію перепоховання праху Василя Стуса у Києві. Тоді, засніженого листопадового дня 1989 року, сто тисяч людей з різних куточків України проводжали в останню путь прах Василя Стуса  і його побратимів. Чи не тоді остаточно захиталася  під ногами патріотів, здавалося б, ще міцна комуністична система?
Цікавими були виступи правозахисниці Рити Довгань, доктора філологічних наук, поета Миколи Дмитренка, Шевченківського лауреата Петра Перебийноса, поета, заступника  редактора „Літературної України” Станіслава Бондаренка, письменника і актора Василя Довжика, заслуженого журналіста України Емми Бабчук, молодого тележурналіста Андрія Горбенка. Чимало слушних порад щодо підготовки другого, допрацьованого видання книжки прозвучало з уст Світлани Йовенко. Зокрема, вона хотіла б бачити у книзі „І в смерті з рідним краєм поріднюсь: Василь Стус і Вінниччина” цікаве літературознавче дослідження
В. Стуса про прекрасного поета Володимира Свідзінського, який теж родом з Надбужжя.
Виступаючи на презентації, упорядник видання Ніна Гнатюк підкреслила, що вона разом з сином Тарасом Ковальським задумала зробити цю книжку (528 сторінок з добіркою фото) як посібник для учителів, учнів. Опрацювавши цю книгу, кожен переконається – Василь Стус належить до вершинних постатей української літератури, історії. І народити його могла лише героїчна, багатостраждальна впродовж багатьох століть вінницька земля.
Заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Любов Спірідонова повідомила, що з нагоди  75-річчя від дня народження  В. Стуса в області буде проведено ряд виставок, творчих вечорів, поповнено новими експонатами музей В. Стуса у його рідній Рахнівці Гайсинського району. В обласному бюджеті буде передбачено й кошти на друге, виправлене і доповнене  видання книги про В. Стуса.
А на київській презентації прозвучало: „А коли буде книга „Василь Стус і Донеччина”, „Василь Стус і Київ”? Хто візьметься за їх підготовку, упорядкування?” Справа ця непроста, але необхідна і невідкладна.

Тарас Ковальський

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

1 грудня 1918
Народився Платон Майборода, український композитор, автор пісень («Білі каштани», «Пісня про рушник»), музики до кінофільмів.

1 грудня 1930
Народився Роман Федорів, український письменник.

1 грудня 1187
Пішов з життя Ярослав Осмомисл, галицький князь, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім»

1 грудня 1986
Пішов з життя Юрій Тимошенко (Тарапунька), артист української естради.

1 грудня 1913
Народився Платон Воронько, український поет

1 грудня 1717
Народився Григорій Кониський, український письменник та церковний діяч.

1 грудня 1981
На Чорнобильській АЕС став до ладу 3-й енергоблок потужністю 1 млн кВт.

1 грудня 1990
У Києві розпочався установчий з'їзд Партії демократичного відродження України (згодом на її базі виникла Народно-демократична партія, а частина членів приєдналися до ПРП).

1 грудня 1595
За однією з гіпотез народився Богдан Зіновій Хмельницький, гетьман України.

1 грудня 1991
Більше 90 % відсотків з 32-х мільйонів громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61 % виборців. Демократична опозиція колишньому чільному функціонеру Компартії не змогла виробити єдиної виборчої стратегії, і найбільш реальний суперник

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2024 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця
feed-image RSS