Петро ОСАДЧУК
НСП України,
поет, народний депутат України
1 і 2 скликаннь.
Опинилась людина в суспільній ніші,
В якій розчинились добро і зло.
Були вже часи набагато страшніші,
Але ганебніших ще не було.
* * *
Жили в Україні, як дачники,
Українську зневаживши суть.
Нині ж там у державі табачники
Де б тютюнники мали би буть.
* * *
Кажуть, що вони інтернаціоналісти,
І ведуть на українців атаку за атакою,
А щоб на шию нам дружно сісти,
Гуртуються за національною ознакою.
* * *
Українець найбільше може
Тільки те, що під силу Ікару:
В мент астральний покликання Боже
Обернути на Божу кару.
* * *
Нам випало стояти на межі,
На тріщині, що розповзлась землею.
Стать на межі покликані мужі,
А не вужі принишклі під межею.
З газети Н А Р О Д Н А Р А Д А, №1, 25 вересня 2012
Додаток до журналу «Голос громадянина». Спецвипуск.
Редактор Олесь Шевченко.
|