У числі 8 за 2008 р. “Слова Просвіти” ми повідомляли, що на розгляд Верховної Ради України подано два законопроекти з мовних питань: “Про мови” та “Про державну мову України”. Перший має замінити застарілий закон про мови, прийнятий ще в Українській РСР. Другий — новий у нашому законодавстві. Суть обох законів у тому, що час уже припинити безпредметні розмови й політичні спекуляції довкола мовного питання і чіткіше й конкретніше закріпити державний статус української мови, що має зміцнювати державу й об’єднувати націю.
23 березня 2008 року виповнюється 100 років від дня народження Архипа Михайловича Люльки – творця першого радянського турбореактивного двигуна. Відомо, що Архип Михайлович жив і працював у Москві, від 1946 року і до останніх днів життя ( помер у 1984 році) очолював конструкторське бюро заводу авіаційної промисловості “Сатурн”. Вищу освіту майбутній геніальний конструктор отримав у Київському політехнічному інституті – тепер Національний технічний університет України «КПІ». Батьківщиною А.М.Люльки є село Саварка Богуславського району Київщини.
З чого починали свою роботу подоляни? З розповсюдження української літератури, заснування бібліотек, читалень, драматичних і хорових гуртків. Діяльність просвітян виявилась в лекціях, виставках, зборах, а також у відкритті філій, читалень по губернії і постачанню їх книжками. Багато в цій роботі ставилось перешкод з боку російського царського уряду, але товариство провадило свою роботу, гуртуючи коло себе свідому українську інтелігенцію й підростаючу молодь.
Дедалі частіше зустрічаю в українських онлайн- та друкованих виданнях (ясна річ, з претензією на інтелектуальність) загадкові імена Владімір, Дмітрій, Олєґ, Алєксандр, Ґріґорій тощо. Чудово розуміючи бажання певних редакторів журналістів передати імена росіян якомога ближче до оригіналу, хочу все ж висловитися на підтримку чинного правопису, який передбачає „українізацію” спільнослов’янських імен.
Визначний художник минулого сторіччя Казимир Малевич, «Чорний квадрат» якого, виставлений вперше у 1915 році, ознаменував початок нової мистецької доби, народився 23 лютого 1978 р. у Києві, помер у 1935 в Петербурзі, прах художника було перевезено до Москви і поховано у підмосковній Немчинівці. Природно, що ім’я художника згадується у ці дні і в столицях, і не лише в них. Зауважими принагідно, що художник вважав себе українцем, хоча світу і до сьогодні подається як видатний російський художник.
Володимир Базилевський. Замінований рай
Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...
Цей день в українській історії
19 квітня 1783
Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони
19 квітня 1885
У Петербурзі у 68-річному віці помер видатний український історик, етнограф, письменник Костомаров Микола Іванович (історична драма «Сава Чалий», трагедія «Переяславська ніч», монографії «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої»)
