Петро ПАНЧЕНКО, доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної слов’янської академії наук, віце-президент Української академії історичних наук, академік Академії наук вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, м. Київ
2006 року в Чернігові видали збірник спогадів про Голодомор на Чернігівщині, який завершується словами, що це, ймовірно, останні свідчення, які можна зафіксувати на Чернігівщині.
Петро ПАНЧЕНКО, доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної слов’янської академії наук, віце-президент Української академії історичних наук, академік Академії наук вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, м. Київ
З приходом більшовиків на Поділля 1919 р. почалися масові пограбування селян через примусові хлібоздачі. Щорічно норми зростали, й селяни організовували спротив, але їх вивозили в Сибір або розстрілювали. 1928 року XV з’їзд ВКП(б) ухвалив рішення про часткову колективізацію, яка буцімто зможе врятувати знедолених селян. Але охочих колективізовуватися не було. 1929 року ЦК ВП(б) оголосив суцільну колективізацію з ліквідацією куркулів. “Розпочалося з розкуркулення, — згадувала Марія Онуфріївна Кучер, — з примусової колективізації, а закінчилося страшним Голодомором. Ще восени 1932 року все зерно забирали “десятитисячники”. Взимку 1933-го люди почали помирати з голоду, до весни померлих побільшало. Наша сім’я врятувалася тільки тому, що нас вважали бідняками, дідусь працював на залізниці, а старший брат Василь — на току. Удень ховав по ярах кілька кілограмів зерна, а ввечері забирав. Зерно товкли у ступі й пекли коржі. Звичайно, ризик був: спіймають — родину вишлють, а злодія засудять…”
Від часу розвалу Радянського Союзу впродовж багатьох років українська тематика мало цікавила російську історіографію. За два десятиліття українська й російська історіографія, що за радянських часів були єдиною наукою, дистанціювались одна від одної. Українська історіографія інтенсивно розвивається під впливом західної історичної науки, домінує в ній національний дискурс. Інтерпретації історичного минулого стають вагомими чинниками політичних і міждержавних відносин. Яскравий приклад — активні дослідження в Україні Голодомору 1932—1933 років. Це дало змогу Верховній Раді ухвалити Закон “Про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу”.
Володимир Базилевський. Замінований рай
Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...
Цей день в українській історії
30 червня 1907
Народився Роман Шухевич
(псевдоніми: Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін) (30 червня 1907 р., Краковець Яворівського повіту - 5 березня 1950 р., с. Білогорща під Львовом) — член галицького крайового проводу ОУН(б), потім (з осені 1943 р.) – генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, голова Секретаріату УГВР. Загинув у бою.
30 червня 1941
В будинку „Просвіти“ у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави
