„Просвіта” чи не єдина в Україні громадська організація державотворчого спрямування, що консолідує суспільство на ґрунті українського патріотизму. Одним із найважливіших завдань Товариства є просвітницька робота серед населення щодо об’єднання національно-державницьких сил України.
Для спрямування роботи з питань моралі зініційований процес визначення базових цінностей українця - людини, що буде образом майбутнього.
До роботи над документом запрошуються всі - наукові фахівці, громадські лідери, бізнесмени, журналісти, студенти та навіть школярі. Саме на базі цих обраних цінностей - образу майбутнього українця - і буде формуватися робоча версія Морального Кодексу Українця. Моральний Кодекс Українця - це документ, що узагальнює досвід і надає практичні рекомендації щодо поведінки кожному, хто знає: "хочеш суспільної моралі - почни із себе".
Міністерство освіти і науки виробить гнучку політику щодо збалансованого використання вільного та закритого (пропрієтарного) програмного забезпечення.
"Міністерство освіти і науки України створить гнучкі системи паралельного застосування відкритого і пропрієтарного програмного забезпечення в українській освіті, аджевідкрите програмне забезпечення набуває все більшого розвитку", - сказав заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.
Міжнародний досвід використання сучасних інформаційних технологій в освіті доводить необхідність застосування програмного забезпечення із різними моделями розробки. Іспанія, Німеччина, Франція, Бразилія, Росія, Китай, Індія розпочали активне впровадження відкритого програмного забезпечення. Проте пропрієтарне програмне забезпечення також успішно використовується.
Експерти ІТ-галузі відзначають, що використання відкритого програмного забезпечення створює високотехнологічні робочі місця і сприяє розвитку регіональної економіки за рахунок появи місцевих компаній, що надають та обслуговують відкрите ПЗ.
Різниця між відкритим та закритим (пропрієтарним) програмним забезпеченням передусім полягає у моделях ліцензування та способах їх розроблення. Закрите програмне забезпечення впроваджується переважно через продаж ліцензій на його використання. У деяких випадках користувач використовує закрите програмне забезпечення на основі передплати, тобто купує право його використання протягом певного часу. Крім продажу ліцензій, компанії-розробники закритого ПЗ заробляють також на обслуговуванні користувачів. Відкриті ж програмні продукти передбачають вільний доступ до вихідного коду, тому є безкоштовними.
Відкрите та закрите програмне забезпечення мають різні економічні аспекти використання. Дослідження, що ставили за мету визначити, використання програмного забезпечення якого типу - відкритого чи закритого - є дешевшим, не дійшли одностайної думки, хоча використання відкритого ПЗ в освіті багатьох країн підтверджує економічну вигідність таких кроків.
12-13 травня 2009 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція "Програмне забезпечення в освіті і науці".
У 1999 році 30-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО ухвалено рішення про щорічне відзначення 21 лютого Міжнародного дня рідної мови. Таке рішення було викликане тривогою за долю багатьох мов світу, які нині стоять перед загрозою зникнення.
