27 жовтня ц.р. Всеукраїнське товариство „Просвіта” ім. Тараса Шевченка проводить презентацію нової книги етнолога Володимира Скляра „Етнічний склад населення України 1959-1989 рр.: основні наслідки російщення”.
Тернистий шлях пройшла Миколаївська “Просвіта”. Покликане до життя й діяльності духовною потребою українського народу відродитися в пісні, культурі, традиціях і звичаях, Товариство діяло всупереч владним заборонам. Організатори Товариства вірили у творчі сили рідного народу, в його майбутнє, в його право мати національну державу, як і належить великим націям.
Ніхто не міг передбачити, чим обернеться для людства початок XX століття, його бурхлива весна народів, розкріпачення масової свідомості, на яку згодом влучно накинуть залізну вуздечку… Громадський нерв у Східній Україні був пов’язаний з діяльністю “Просвіти”, яка лише після 1905 року змогла легально діяти. Зареєструвавшись 26 травня 1906 року, Київська “Просвіта” зібрала довкола себе ціле сузір’я інтелігенції — Борис Грінченко, Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Агатангел Кримський, Сергій Єфремов, Володимир Винниченко, Леся Українка. Славетні імена — вже відповідь на питання про громадську діяльність і чин. У Києві “Просвіта” спершу розташовувалася на вулиці Бульварно-Кудрявській (нині Воровського), а згодом переїхала до Троїцького народного дому, збудованого на кошти меценатів і мешканців Києва. Сьогодні у цьому приміщенні розташовано Київський академічний театр оперети. Його бурхливу, сповнену овацій історію, добре знає чарівна актриса Валентина Донченко-Бутковська.
Ніна ШМУРІКОВА, голова Хмельницького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Засновниками Подільської “Просвіти” були вчителі, лікарі, священики: Юхим Сіцінський, Кость Солуха, Сергій Іваницький, Йосип Доронович, Кирило Стиранкевич (літературний псевдонім Подоленко), Олексій Білоусов, Трохим Павловський, Анна Солуха, Олімпіада Пащенко, Віктор Приходько, Михайло Завойко, Віталій Стиранкевич. Її створили у жовтні 1905 року, а вже 4 травня 1906-го генерал-губернатор затвердив статут.
9 жовтня у Будинку письменників України (вул. Банкова, 2) відбувся вечір пам'яті видатного просвітянина, відомого українського письменника і громадського діяча Анатолія ПогрІбного. Анатолій ПОГРІБНИЙ був одним із яскравих діячів “Просвіти”, захисником української мови. Доктор філології, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Українського Вільного Університету (Мюнхен), академік АН Вищої школи України та Вільної Української Академії наук (Нью-Йорк), був членом Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка. Входив до оргкомітетів, що заснували Товариство української мови імені Тараса Шевченка (нині “Просвіта”), Народний рух України, Конґрес української інтелігенції. Член Національної спілки письменників України, очолював Всеукраїнське педагогічне товариство імені Г. Ващенка. Автор понад 20 книжок та сотень наукових статей. Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, а також премій імені І. Огієнка, І. Багряного, О. Білецького, Б. Грінченка, А. Нитченка, Фонду імені Т. Шевченка. Був членом Центральної Ради та Ради Старійшин УРП "Собор". Пропонуємо до вашої уваги розділ книжки Анатолія Погрібного “Думаю, та не хочу, або Про фальш одного етикету”.
