Народ, який позбувається самого себе, нiколи не буде щасливим народом.
[Вiталiй Портников]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
Ласкаво просимо, госте!
Ім'я користувача Пароль: Запам'ятати мене

Хруша-якийсь цікавий песонаж для гумору
(1 чол.) (1) гість
  • Сторінка:
  • 1

ТЕМА: Хруша-якийсь цікавий песонаж для гумору

Хруша-якийсь цікавий песонаж для гумору 11 року, 6 міс. тому #335

  • Аналітик
  • Поза форумом
  • Senior Boarder
  • Постів: 51
  • Репутація: 0
ХРУША
Хтось полюбив його за широкий грушеподібний вид  голови, по- козацьки посадженої на пенькувато-  квадратну і вельми солідну фігуру,  чи топак хвігуру, як він любив говорити. Говорив кумедно, нескладно, але чомусь його слово було останнім і  ніби й не грізним, але твердим. Його неквапна і нескладна мова, по-східняцьки  колоритно пересипана русизмами, мимоволі зачаровувала. Хотілося слухати оті  заскладні і неможливі для  повторення унікальні фрази. Що він ще скаже своєю неповторною  мовою, однаковою в українському чи російському варіанті?  Примітивна, навіть простяцька  чи  дитяча логіка  примушувала вірити  цій унікальній особі, яка виглядала нонсенсом в тому галасливому і недоброму владному вертепі. Здавалось, що от-от він витягне  з-під трибуни якогось буряка чи горстку збіжжя, простягне все це до  великого збору  і звівши покручені брови над маленькими, впертими очицями, повагом  промовить: “Оце вам хвакт людської праці!!!” В ньому так і  залишився  дух  колгоспного поля, колорит перепалки  районної парторганізації і тонке зоологічне суто-українське відчуття  тривкості кар’єри. Його  ноги не можуть ходити  по осоружному паркеті великої розкішної зали, а  коренаста статура не пасує до жодноі трибуни сучасності. На цих трибунах перебуває не та публіка -  сіра,  нахабна, метушлива і  до смерті заклопотана  власним інтересом. Оригінали серед них  бувають тільки на заказ і то однієї крові. Він - справжній оригінал. Жодна душа у великому по-своєму нещасному краї  не сумнівається. Він плоть від плоті свій, хитрувано- впертий, як всі хохли. Чого це якось несподівано і ніби несправедливо запало про нього оте  неприємне слово- хохол? Здається він таки українесь.Аможе таки хохол? Як казав один відомий і непопулярний зараз соціаліст: “І  ви праві, і ви праві…” А може правда десь між тим і тим. І раптом осяває геніальна ідея- він є отим “пограничним” станом між хохлом і українцем. Це багато чого пояснює і саме тому він добре пасує до нашого затяжного як безталанне життя українського перехідного періоду. Як його ім”я? Його ім’я нічого нам не скаже, хіба що наштовхне на правильні асоціації з метою присвоєння імені правдивого, народного. Все геніальне твориться на асоціаціях і  вивіряється  некерованою, але достеменно вірною  інтуїцією. Достаньо зажмурити очі і  викликати перший, він завжди буває вірним, зоровий образ. По-секрету  відкрию власний досвід шукання образу цієї вельми колоритної “хвігури”, про яку йдеться. Прошу не сміятись, але мені привиділась кумедна сценка з мультика про Хрюшу і Степашку. Власне, на першому плані постав і увійшов у  психорезонанс з  нашою колоритною фігурою саме Хрюша, “Хруша” – так сказав би саме він, уособлення неповторного  колориту старої  нашої нелюбимої, але до болю  рідної  політики. Відтоді я подумки і в  тісному колі  пересмішників політики я називаю  його просто Хруша. Сподіваюсь, він не образиться і тим паче не подасть за це в суд. На всякий випадок буду обережний і не називатиму імен. Чомусь здається, що не такий вже наш Хруша добрий бо щось в його  голосі  є  таке басисте,  змушує остерігатись, а при зустрічі обережно обходити цю поважну персону. Мимоволі подумалось про “ті часи”. В “ті часи” українські колоритні добряки на великі щаблі кар’єри не видирались і не сміли. Вони так і залишались на глевких родючих  чорноземах, просячкнуті запахом соляри, самогону і цибулі до хорошого сала.  Неквапом вони  провадили  своє  хазяйство і робили все як слід, до пуття,  але про політику  вони балакали і може й зараз кажуть дуже смаковито, переконливо, але не зовсім схвально, тобто вкрай недобре. Лають усіх- своїх і чужих. Спересердя  голосують чи то за соціалістів, чи якусь “червону відьму “ і навіть назло всім- за комуністів. Ото-то й воно!!! Цей тип людей, як припече,  чомусь робить оте спересердя і на зло. Кому  на зло? Хай і собі, аби дати волю загадковому і  непередбачуваному розсудкові  ображеного філософа українського поля!!! Стоп!!! Тепер я знаю чому наш улюбленець оригінальної  політики і всенародний оракул здорового селянського глузду раптом ніби й здурів, перепрошую. Забокував, забокував від поважної  політичної громади, почав говорити про “переконання”  і “принципи”. А потім став говорити  про якийсь незрозумілий “в таку хворму виражений”  свій протест чи то пак особливу  вперту “демократичну” волю. Став дивним якимось,  мов би хто зурочив, чи що пороблено йому. А може й ні,  старий  гарт  повинен оберігати і не від такого зурочення. Хто зрозуміє невідомо чим і ким ображеного філософа українського поля?..Ні, таки від поставить свій голос проти  всіх! Ну той що, що прийняли, знов зробили народним, поважним, публічним? Вкрите покрученим  плетивом зморшок страдницьке чоло  видавало  в ньому немилосердну внутрішню боротьбу  здорового глузду із впертістю і  нічим не  мотивованою образою. Ні, він таки буде твердим до кінця. Хруша стрепенувся –хтось з трибуни назвав його по імені. Ні, не Хрушею, а тим, що записоно у списку. Хвилю він вагався  і  раптом якесь лихе батяркувато штовхнуло його в бік. Перед очима чомусь постала колгоспна ферма і шкілний товариш Хведя. Тепер він старик, недавно бачився- той голосував за якихось комуняк. Спересердя, каже. А чом би й ні, чому б не жбурнути  шапку об  землю і йому, старіючому і вже безперспективному Хруші? Кажуть, надворі вже двадцять перше століття. Ні, він не дасть свій голос, покаже свій протест  проти цього всього, що він знає давно і тому волів би  стати зараз отак посеред  по-осінньому розораного степу. Таки  зробив… і раптом зрозумів, що стане посміховиськом,  одинаком як старий  дикий вепр. Він і справді зірвався з місця і притьмом, ні на ніщо  не зважаючи, стривожений і старий, натужно попрямував через  поважний натовп до дверей, на волю, на  вулицю. Там йому стало легше. По тому він ще був там, у високій компанії,  вірніше десь збоку, в стороні і осібно. Хруша остаточно  постарів, подумолось мені, і я перемкнув “теле-ящик” на інший канал. Попав на серіал- яка ж це бридота і то всюди, куди не перемкнеш!!!.
М. Івано-Франківськ, 20.12.2007р.                                          Володимир Ференц
  • Сторінка:
  • 1
Час створення сторінки: 0.21 секунд

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

21 вересня 1709
Пішов з життя 1709 — Мазепа Іван Степанович (Іван Мазепа-Колединський), гетьман України в 1687—1709 рр. (нар. 1639)

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2019 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY