Петро ОСАДЧУК

НСП України,

поет, народний депутат України

1 і 2 скликаннь.

Опинилась людина в суспільній ніші,

В якій розчинились добро і зло.

Були вже часи набагато страшніші,

Але ганебніших ще не було.

* * *

Жили в Україні, як дачники,

Українську зневаживши суть.

Нині ж там у державі табачники

Де б тютюнники мали би буть.

* * *

Кажуть, що вони інтернаціоналісти,

І ведуть на українців атаку за атакою,

А щоб на шию нам дружно сісти,

Гуртуються за національною ознакою.

            * * *

            Українець найбільше може

           Тільки те, що під силу Ікару:

            В мент астральний покликання Боже

           Обернути на Божу кару.

            * * *

Нам випало стояти на межі,

На тріщині, що розповзлась землею.

Стать на межі покликані мужі,

А не вужі принишклі під межею.

З газети  Н А Р О Д Н А   Р А Д А, №1, 25 вересня 2012

Додаток до журналу «Голос громадянина». Спецвипуск.

Редактор Олесь Шевченко.