Проблеми раннього розвитку дітей у сучасному світі стають дедалі актуальнішими. Існує безліч методик, які допомагають дітям набагато швидше і раніше від однолітків навчитися читати, писати, вивчити іноземну мову, набути різноманітних навичок, без яких не може прожити людина в суспільстві. Комп’ютер упевнено увійшов у наше життя, і це неминуче веде до того, що наші діти знайомляться з ним ще з пелюшок і виявляють до нього значний інтерес. Не міркуватимемо про плюси та мінуси такого стану речей, адже такий час, у якому ми живемо, і треба розуміти, що дітей не вберегти від комп’ютера заборонами. Правильніше включити комп’ютерні ігри до комплексу розвитку. Важливо, щоб ігри були педагогічно виважені, тоді заборонений плід у вигляді комп’ютера принесе дитині лише користь. Зубрити підручники багатьом нудно і нецікаво, чого не скажеш про гру та розваги, особливо коли водночас вивчаєш нове. Такий спосіб навчання допоможе дитині в ігровій формі пізнавати навколишній світ, отримувати первинні знання з різних галузей науки, розвивати увагу, логічне та просторове мислення, пам’ять та посидючість. З таким багажем можна сміливо вирушати до школи.

Уже не вперше Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та рекордингова компанія “Атлантик” об’єднуються у творчий тандем, випускаючи ексклюзивні диски на культурологічну тематику. У їхньому спільному доробку дві серії — “Українська колекція. Етнічна музика України” та “Замки України”. А сьогодні ми презентуємо читачам “Слова Просвіти” нову колекцію дисків для дітей освітнього спрямування, розпочинаючи рубрику “Дитяча колекція”. Ця серія охоплює всі найцікавіші й найпотрібніші теми, здатні зробити навчальний процес цікавим і захопливим для дітей. Сьогодні зібрання набуває популярності, оскільки не має аналогів на ринку українськомовної мультимедійної продукції. Деякі диски було відзначено дипломами всеукраїнських виставок. Докладніше про це — у розмові зі співавтором ідеї Юрієм ГАНДЗЮКОМ, директором рекордингової компанії “Атлантик”.

— Нагадаймо читачам передісторію створення проекту.
— Наша компанія існує з 1990 року і займається створенням, виданням та підтримкою переважно українськомовних музичних та мультимедійних проектів. Кілька років тому ми зрозуміли, що на ринку майже нічого українськомовного для дітей нема, а отже, Україна втрачає дитяче мовне середовище. Чому говоримо, що дедалі менше дітей послуговується українською мовою? Харків, Полтава, Запоріжжя майже всуціль російськомовні, а ще до війни були українськомовними. Коли українськомовна дитина вмикає комп’ютер, то змушена користуватися російськомовними програмами, бо інших просто немає на теренах України для дітей дошкільного і шкільного віку. Нині п’яти- семирічні діти починають користуватися комп’ютерами. Навіть чотирирічні опановують прості програми — ігри, мультфільми, картинки. До слова, у початковій школі дозволяють користуватися комп’ютером лише 15 хвилин на день. Але реальність така, що комп’ютер замінює книжки. Діти саме так проводять вільний час. Електронні енциклопедії та навчальні програми з історії України, наприклад, пишуть у Росії, завозять сюди, тож працюючи з такою програмою, дитина перестає послуговуватися українською мовою, бо вона спілкується з комп’ютером російською. Щоб це змінити, ми почали створювати українськомовні навчальні програми з елементами гри для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Започатковуючи колекцію, ми спілкувалися з головою ВУТ “Просвіта” Павлом Мовчаном і вирішили працювати над нею разом. Сьогодні “Просвіта” профінансувала 11 проектів, а ми вже створили і видали пробний наклад — 41 проект. Це своєрідна енциклопедія для дітей з різних галузей знань. Є кілька програм, розрахованих на малюків 3—4 років — абетка та логіка. Інші проекти розраховано на дітей 5—11 років. Традиційно більшість проектів складаються з восьми розділів. Це своєрідні рівні, на кожному з яких є теоретична частина, ребуси, кросворди, загадки, скоромовки, тематичні мультики, різноманітні цікавинки, відеосюжети. Проходячи розділ, дитина може відповісти на десять тестових запитань на засвоєння матеріалу. Якщо вона тест проходить, комп’ютер пропускає її на наступний рівень, якщо ні — пропонує пройти розділ знову. У кожному диску є обов’язкове посилання на Україну, незалежно від тематики програми. У диску “Винаходи та відкриття” є розділ “Винахідники України”, у “Видатних композиторах світу” — “Композитори України” тощо.
— Де, на Ваш погляд, варто поширювати цю продукцію?
— Ринок України настільки слабкий, що така продукція вкрай потрібна. Поширювати її лише у школі — недостатньо. Ми створюємо диски не за шкільною програмою. Ідеологія нашої серії — це своєрідна енциклопедія для дітей українською мовою. Тобто, готуємо дітей сприймати різні предмети. Історію України вивчають у школі в п’ятому класі. Ми подаємо її у двох частинах. Дитина, приходячи у п’ятий клас, вже орієнтується в предметі, бо в ігровій формі ознайомилася з ним раніше. На моє глибоке переконання, ці диски повинні бути в кожній сім’ї. Деякі з них украй потрібні, наприклад, правила дорожнього руху. Так ми убезпечуємо життя наших дітей.
Щодо торгівлі. Мало розповсюджують диски в мережах спеціальних магазинів з їхнього продажу, адже весь український продукт некомерційний. Магазини майже не беруть його на продаж. Ви можете пересвідчитись у цьому самі, зайшовши до будь-якого з них і полічивши, яку кількість становлять українськомовні, російськомовні та англомовні проекти. Дитячого продукту майже зовсім не існує. Диски справді тяжко поширювати, бо торговельні площі дуже дорогі, набагато вигідніше продавати продукцію російської естради.
— Є школи, зокрема у селах, де не всі діти мають можливість працювати з комп’ютером. Чи плануєте телевізійні проекти для того, щоб демонструвати й популяризувати продукцію на телебаченні?
— Безперечно. У наших планах створення DVD-продукту на основі всіх дисків — зняти цікавинки, але залишити всю фактуру. Це можливо, але коли робимо телевізійний продукт, то зникає інтерактив. Тоді не можемо пропонувати тести, дитина вже не так тісно співпрацює з програмою, адже не має змоги натискувати на клавіші, відповідати на тестові запитання.
— Чи не думали, що таку продукцію можна адресувати не лише дітям, а й молоді? Наприклад, тема просвітництва, боротьби зі шкідливими звичками, наркоманією.
— За два з половиною роки ми випустили 41 диск, робота триватиме, але в пасивнішому режимі. Наприклад, раз на три місяці випускатимемо новий диск, якщо вважатимемо, що це буде цікаво та корисно.
Нині починаємо методично створювати колекцію за шкільною програмою. Жоден диск ще не вийшов, але майстер дисків вже є, створюємо поліграфію і друкуємо. Існує “Українська мова для 5 класу”, “Українська література для 5 класу”, “Зарубіжна література для 5 класу”, “Українська мова для 6 класу”, “Українська література для 6 класу”, “Зарубіжна література для 6 класу”, “Фонохрестоматія з англійської мови для 5 та 6 класу”, а також для 7, 8, 9, 10, 11 класів з різних предметів. Проблема у тому, що перебуваємо на стику одинадцятирічного і дванадцятирічного навчання. За дванадцятирічною системою програм для 8 класу майже не існує, їх ще не створили. Тож є сенс зачекати, щоб наші диски відповідали шкільній програмі. Є кілька проектів для молоді. Вони здебільшого пов’язані зі збереженням навколишнього середовища. На 1 вересня вони вже існуватимуть.
— Чи може це також бути засобом просвітницької діяльності?
— Це і є засоби просвітницької діяльності. Хочемо, щоб наші діти були освіченими, це наша основна мета. Пропаганда навчання, всього українського (міфи України, українська мова, українські народні казки, диск “Я і Україна”) — у цьому напрямі працюємо. Постійно проводимо презентації, організовуємо виставки, буваємо у школах, технікумах. Презентували диски на факультеті початкової освіти педагогічного університету. До слова, отримали грифи Міністерства освіти і науки “Рекомендовано для використання в школі”.
— Чи зацікавилося Міністерство освіти Вашою продукцією, чи допомагало презентувати і пропагувати її?
— Ми спілкувалися з міністром освіти Іваном Вакарчуком, якого зацікавила наша продукція. Думаю, разом робитимемо багато проектів, і міністерство підтримає видання цієї серії. Жоден попередній міністр не виявляв зацікавленості до нашої роботи, мабуть, вважали, що все це непотрібно. Ми надсилали листи, але ніколи не одержували відповіді.
— Як оцінюють Ваш проект на ринку?
— На жаль, на ринку майже немає української продукції. Але попит на неї досить значний. Українськомовних проектів видають лише 6—7 % від загального накладу музичних і комп’ютерних дисків.
— Чи визначено нові теми, і які наступні альбоми плануєте випустити?
— Починаємо серію з робочою назвою “Визначні постаті України”, хочемо видати українську колекцію “Видатні діячі культури України” та “Визначні державотворці України”. Працювати над ними почнемо у другій половині року, а готовий продукт буде наступного. Підтримуємо вже існуючі серії, поповнюючи їх новими проектами: “Етнічна музика України”, “Рок-легенди України”, “Золоті пісні України”, “Українські народні пісні”. Започаткували серію сучасної інтерпретації традиційної української музики, тобто записуємо автентичні народні пісні, робимо сучасне аранжування, акапельні фонограми накладаємо на аранжування. Так отримуємо український “Deep forest”. Тобто намагаємося автентику донести до сучасної молоді.
Тож роботи багато, головне, щоб це було потрібно молоді та старшому поколінню, адже акцентуємо увагу на одній з найголовніших тем просвітництва.

Спілкувалася
Марія СКРИННИК

Всеукраїнський культурологічий тижневик  "Слово Просвіти" №29 (458), 17-23.07.2008 р.