ЛОПАТА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. 1970 року закінчив Київський державний художній інститут, де вчився у професора В.І.Касіяна. Працював (1970-1972) у творчій майстерні при Академії Мистецтв (педагог М.Дерегус).

Член Національної спілки художників України з 1971 р.

Член Національної спілки письменників України з 2006 р.

ЛОПАТА В.І. – один з яскравих художників образотворчого мистецтва України. Його великий творчий доробок (понад 700 робіт) включає майже усі аспекти українського народного життя в його історичній та географічній перспективах. Постійний учасник всеукраїнських та міжнародних виставок. Має понад 300 відгуків у пресі. Працює в жанрі графіки та живопису.

Головні твори митця: графічні серії – іл. – «Сон князя Святослава» І. Франка (1966), «Маруся Чурай» І.Хоменка (1968), «Українські народні думи» (1970), «Побратими» В.Шевчука (1971), «Людолови» З.Тулуб (1973), «Українські народні думи» (1973), «Украдені гори» Д.Бедзика (1974), «Каменярі» І.Франка (1975), «Прапороносці» О.Гончара (1976), «Таврія» О.Гончара (1978), «Полтава» О.Пушкіна (1979), «Тополя» Т.Шевченка (1980), «Українські балади» (1981), «Українські народні казки» (1982), «Кобзар» Т.Шевченка (1992), «Слово о полку Ігоревім» (1986), «Про славне військо запорізьке низове» А.Кащенка (1989), «Страшна помста» М.Гоголя (1994), «Тарас Бульба» М.Гоголя (1999), «Маруся Чурай» Ліни Костенко (2000); станкові серії – до поезії Лесі Українки (1971), «Життя і творчість Г.Сковороди» (1972), «Сільські будні» (1984), оформлення української гривні, копійок, дипломатичного паспорту (портрети, пейзажі, орнаменти – 1991), портрети Київських і Галицьких митрополитів (1990-92), портрет Папи Івана Павла ІІ та серія «Українські святі» (1993), «Хресний шлях України» (1995), «До життя і воскресіння» (1996), живопис – «Вічний поклик» (1996), «Я знаю шлях» (1995), «Благовіщення» (1996), «Моління про чашу» (1996), «Таємна вечеря» (1997), пейзажі, публікації. Плакати «Боже Великий Єдиний, нашу Вкраїну храни», «Зміцнімо діаспору – допоможемо Україні», листівки.

Оформлення українських гривень: портрети, пейзажі, орнаменти (1991).

Оформлення: дипломатичного паспорту (1991), українського паспорту (1993).

ВИДАННЯ: Василь ЛОПАТА. Каталог (1990). Автобіографічний нарис «Дорогу свою покажи мені, Господи» у книзі «Господь – сила народу свого» (1996).

Автор книг: «Надії та розчарування або Метаморфози гривні», вид. «Дніпро» (2000). Автобіографічна повість «Десь на дні мого серця», вид. «Дніпро» (2001), «Дорогу свою покажи мені, Господи», вид. «Анна-Т» (2005). Образний світ Василя ЛОПАТИ – глибоко національний, виразно поетичний. Його творчість присвячена трактуванню та глибинному осмисленню історії українського народу від найдавніших часів. Історичні факти, постаті давнини та сучасності, природу, літературу, народну і релігійну творчість він трактує у своєрідному і неповторному лірико-поетичному ореолі.

Твори В.ЛОПАТИ зберігаються у Національному Художньому музеї в Києві, художніх музеях Чернігова, Полтави, Дніпропетровська, Сум, а також у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, в Українському Музеї в Нью-Йорку, у Музеї Стенфордської єпархії УГКЦ у США, Музеї при Українському Католицькому Університеті в Римі, музеях Російської Федерації (Третьяковській галереї в Москві, Будинку-музеї О.Пушкіна в Санкт-Петербурзі, в галереях Єкатеринбурга, Магнітогорська), у приватних колекціях Італії, Великобританії, Канади, Росії, Швейцарії, США.

1979 р. – Заслужений художник України.

1989 р. – Лауреат міжнародної премії з екслібрису (Англія).

1993 р. – Лауреат Національної премії імені Т.Шевченка.

2001 р. – Народний художник України.

2007 р. – Лауреат літературної премії імені Олеся Гончара.

Василь ЛОПАТА – почесний громадянин міст Вінніпега і Брандона (Канада).

 Більше фото дивіться у просвітянській галереї