Луганське обласне об’єднання “Просвіти” завжди намагається бути в передових лавах борців за утвердження української державності на сході України, наповнення її національним змістом. Зокрема, регулярно відбуваються культурно-просвітницькі заходи, присвячені визначним датам вітчизняної історії, видатним діячам української науки, культури, національно-визвольного руху. Серед таких справ варто назвати науково-практичні конференції й громадські читання з нагоди 100-річчя Романа Шухевича, 65-ої річниці утворення УПА та 99-х роковин Степана Бандери. На цих заходах переглянули рідкісні поки що на Луганщині кінофільми, що викликали великий резонанс не лише в нашій області, а й далеко за її межами й навіть за кордоном.
Непересічними подіями у громадському житті Луганщини стали організовані та проведені обласним об’єднанням культурно-мистецькі заходи, присвячені 110-м роковинам Володимира Сосюри, 125-річчю Івана Огієнка, 100-річчю Івана Багряного, славним землякам, визначним діячам національно-визвольного та правозахисного руху — Іванові й Надії Світличним, Миколі Руденку, музей-кімнату якого з ініціативи просвітян Луганщини відкрито в Білівській гімназії Лутугинського району. Особливе місце в національно-культурному житті області посідають щорічні урочисті вшанування видатного українського письменника, лексикографа, громадсько-політичного діяча Бориса Грінченка, який у 1887—1893 роках учителював у селі Олексіївка на Луганщині.
Просвітяни нашої області традиційно відзначають День Соборності України, День українського козацтва — Покрови Пресвятої Богородиці, День української писемності (починаючи з 2003 року). На Луганщині саме з ініціативи просвітян відбуваються акції, присвячені Дню Європи. До цих заходів активно залучаємо членів інших громадських організацій національно-патріотичного спрямування, завдяки цьому з’являються нові симпатики “Просвіти”, що згодом вступають до лав Товариства.
Луганські просвітяни регулярно беруть участь і в загальноукраїнських культурно-мистецьких акціях.
Як вагомий чинник українського національного відродження на сході країни слід особливо відзначити Церкву — Українську Греко-Католицьку та Українську Православну Київського Патріархату. Священики традиційних українських Церков і багато мирян — члени “Просвіти”, а настоятель храму “Царя Христа” УГКЦ в Луганську о. Михайло Ющишин очолює одне з районних у місті просвітянських об’єднань. Він часто виступає в обласних засобах масової інформації, проводячи активну духовно-просвітницьку роботу.
Велика роль у розвитку та зміцненні Луганського обласного просвітянського об’єднання належить Українсько-канадському центру “Відродження”, створеному п’ятнадцять років тому зусиллями канадських українців за дієвого сприяння тодішніх достойників-просвітян — заступника голови обласної державної адміністрації, відомого лікаря, письменника, краєзнавця й громадського діяча Юрія Єненка та ректора Луганського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка історика Анатолія Климова. Першим директором Центру був український кадровий офіцер, полковник у відставці, поет-просвітянин Володимир Єфанів, тепер його очолює голова Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”, активний дослідник маловідомих сторінок новітньої історії України й, зокрема, Луганщини Володимир Семистяга. Нині центр “Відродження” — головний осередок єднання українських національно-патріотичних сил області, а його бібліотека налічує понад 25 000 томів, переважно рідкісних видань, які привезли чи надіслали українці діаспори.
Обласне просвітянське об’єднання створило власну книгарню, зібрану з творів українських письменників і науковців Луганщини. Одночасно просвітяни-історики готують ґрунтовне видання “Історії Луганського краю”, активно залучаючи до майбутньої праці дані з архівів, зокрема тих, що донедавна були закритими.
Значним досягненням луганських просвітян стало заснування на пропозицію Володимира Семистяги під егідою голови облдержадміністрації Олександра Антипова обласного Шевченківського комітету, головна мета якого — всебічно сприяти національно-патріотичному вихованню молоді краю, підтримка державотворчих процесів. Однією з найважливіших віх його діяльності буде підготовка й проведення в області заходів, присвячених 200-річчю Великого Кобзаря. Сам Володимир Семистяга — заступник голови цього комітету.
Справжня гордість обласного об’єднання “Просвіти” — філармонійний камерний ансамбль “Кантабіле”, який очолює композитор і музикант, лауреат багатьох мистецьких премій і відзнак Юрій Коломойцев. Художній колектив, яким керує пан Юрій, неодноразово успішно виступав не лише в Україні, а й далеко за її межами, зокрема, в Росії, Сербії, Китаї. Саме просвітяни виступили на захист трудового колективу Луганської обласної філармонії, коли її нове керівництво за згоди облради добре знаний і шанований культурно-мистецький заклад хотіли фактично знищити.
Окрема сторінка діяльності просвітян області — дослідження Голодомору 1932—1933 років на Луганщині. Особливо ретельно історію Голодомору в нашому краї вивчають голова обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні, просвітянка Ірина Магрицька, завідувач кафедри історії України ЛНУ імені Тараса Шевченка, професор Анатолій Климов, просвітяни Віра Аннусова з Біловодська, Володимир Гринько і Юрій Коденко з Луганська та інші. Анатолія Климова, Ірину Магрицьку та Володимира Семистягу включили до складу Громадської ради при голові облдержадміністрації з питань дослідження Голодомору на Луганщині.
Значно зріс авторитет обласного об’єднання “Просвіти” після недавнього засідання Донецького апеляційного адміністративного суду, який визнав незаконним рішення Луганської обласної ради про надання російській мові статусу реґіональної.
Обласне просвітянське об’єднання спрямовує роботу на розширення лав Товариства, формуючи нові місцеві об’єднання й осередки, залучаючи нових людей до вже існуючих. Лише за останній рік створено Марківське районне об’єднання, зміцнено просвітянські осередки в Антрацитівському, Біловодському, Лутугинському, Новопсковському, Перевальському, Сватівському, Троїцькому районах та містах Луганську, Сіверськодонецьку, Стаханові.
Особливо відзначимо Брусівський сільський первинний осередок “Просвіти” Біловодського району, створений на базі місцевого клубу, у відновленні якого (після знищення будівлі стихією) вагому роль відіграло обласне просвітянське об’єднання, передавши до бібліотеки клубу понад двадцять тисяч книжок.
У прямому теле- й радіоефірі регулярно виступають провідні просвітяни області — Володимир Семистяга, Ольга Борисова, Юрій Кисельов, Олексій Неживий, Валентин Ткалич тощо. До них долучаються учителі української мови та літератури — Єлизавета Колесникова, Іванна Колесник, Ніна Покришка та інші.
Цікава просвітянська молодіжна телевікторина, яка щотижня виходить в обласний ефір.
Шкільна молодь бере активну участь у заходах “Просвіти” пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій, у роботі просвітянського літературного об’єднання “Першоцвіт” (творчий керівник — просвітянка Єлизавета Колесникова), що діє при УКЦ “Відродження” та щомісяця збирається на вечори, присвячені творчості відомих луганських українських поетів.
Значну роль в ідейному загартуванні просвітян Луганщини й налагодженні організаційної роботи обласного об’єднання відіграє всеукраїнська просвітянська газета “Слово Просвіти”. Правління передплатило це видання для 150 навчальних закладів області. Самі просвітяни щороку передплачують кілька сотень примірників (до 500—700). Обласне просвітянське об’єднання одержує газети, що видають у Чернігові — “Сіверщина”, Севастополі — “Дзвін Севастополя”, Івано-Франківську — “Галицька Просвіта”. Такий інформаційний зв’язок переконує, що ми єдині.
Обласне правління “Просвіти” розповсюджує не лише періодичні видання, а й книжки — лише за рік навчальним закладам області передали літератури на загальну суму 2,5 млн грн.
В Антрациті голова районного просвітянського об’єднання, невтомний дослідник історії Антрацитівського району, директор краєзнавчого музею Іван Захарченко видає часописи “Дяківські старожитності”, “Криничка”. Навколо цих видань гуртується свідоме українство району, чимало земляків вступило до “Просвіти”.
Проте в діяльності просвітянських об’єднань Луганщини існують значні проблеми. Серед них — недоброзичливе ставлення влади до просвітян, яке особливо виявляється в сільській місцевості, де людей легко залякати. Депопуляція, яку відчула вся Україна, особливо боляче вдарила по селу. Старші люди помирають, молодь у селі не затримується, а, утверджуючись у місті (найчастіше — в обласному центрі), зрікається рідної мови. Тож у російськомовній атмосфері Луганська асимілюються нащадки славних козаків і чумаків. Промосковськи налаштована місцева влада, проголошуючи російську мову “реґіональною”, потурає цьому протиприродному процесу.
Пізнаючи правду, люди йдуть до “Просвіти” й ведуть за собою інших. Лише з початку 2008 року до лав обласного об’єднання прийнято понад двісті осіб, серед яких чимало молоді — й не лише з Луганська, а й з різних районів і міст області.
Попереду багато роботи, але можна з певністю стверджувати: кількісно і якісно розширюючи своє членство (серед просвітян — народні й заслужені артисти, письменники, професори, академік) та охоплюючи нові галузі діяльності, “Просвіта” на Луганщині дедалі наполегливіше й переконливіше заявляє про себе як про один з найвагоміших і найпотужніших чинників громадського життя сходу України.
Прес-центр Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти" №32 (461)
|
