Помилка
Пам’яті Маркіяна Шашкевича Друк
Оксана
Написав Оксана   
П'ятниця, 08 серпня 2008, 11:28
Минуло 165 років відтоді, як завершив свій земний шлях український письменник-романтик, лідер славетної „Руської Трійці” й фундатор „Русалки Дністрової” – маніфесту національного відродження й першої ластівки нової літератури на західних землях України о. Маркіян Шашкевич. У Львові день пам’яті Будителя нації вшановано 6 червня панахидою біля його могили на Личаківському цвинтарі, яку відправив префект Львівської духовної семінарії св. Духа о. Володимир Гавриленко у супроводі ансамблю студентів факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка (керівник Михайло Телюк). Отець В.Гавриленко виголосив проповідь про значення духовної спадщини письменника для сьогодення і для майбутнього, після чого керівник Народного хору с. Куровичі Михайло Калитин прочитав власні вірші „Йду до Маркіяна” та „Болю Ти в серці зазнав”.

Того ж дня численні шанувальники поета поклали квіти до його пам'ятника, що на вулиці Коперника. А ввечері в переповненому конференц-залі палацу Потоцьких Львівської галереї мистецтв відбулася презентація найновіших видань з Шашкевичіани. Відкрив її вступним словом директор Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, академік НАН України Ярослав Ісаєвич.
Співголова Шашкевичівської комісії Феодосій Стеблій презентував здійснене Інститутом українознавства, Науковою бібліотекою університету й Шашкевичівською комісією за підтримки Львівської облради восьме з черги, але перше львівське перевидання „Русалки Дністрової”, присвячене 170-річчю появи альманаху та 165-м роковинам упокоєння М.Шашкевича. Книжку видано у двох томах. Перший є репринтним відтворенням передруку 1837 р. з фондів бібліотеки університету, а другий — сучасне науково-критичне багатоілюстррване видання пам'ятки. Відповідальний редактор його — академік Ярослав Ісаєвич, редактор-упорядник і автор післямови — професор Михайло Шалата, автори приміток, життєписів авторів альманаху, резюме — Василь Горинь, Феодосій Стеблій, Михайло Шалата, Богдан Якимович. Відповідальні за випуск Ф.Стеблій та Б.Якимович.
Завідувач відділу бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України Луїза Ільницька представила видану бібліотекою монографію „Русалка Дністрова” в бібліотеках і музеях світу”, створену в результаті багаторічної скрупульозної пошукової праці в книгосховищах, музеях, приватних колекціях України, Сербії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Росії, Польщі, Австрії, Словенії, Литви, США і Канади, завдяки якій вдалося з'ясувати долю понад 100 примірників цього унікального видання.
Ф.Стеблій також поінформував присутніх про ще дві видавничі новинки: збірники статей „Шашкевичів край — Золочівщина” — про малу батьківщину письменника, котра чи не найбільше спричинилася до виконання його заповіту (упорядник Ф.Стеблій), та „Маркіян Шашкевич на Заході” — видання Інституту-заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі з нагоди 195-річчя від дня народження поета та 45-річчя діяльності Інституту-заповідника його імені (упорядник Ярослав .Розумний), в якому зібрано публікації про М.Шашкевича. що появилися в діаспорі після 1939 р.
Згадані видання як визначну подію в рамках підготовки до 200-річного ювілею М.Шашкевича привітали у своїх виступах завідувач відділу літератури Інституту українознавства й завідувач кафедри теорії літератури Франкового університету, співголова Шашкевичівської комісії, член-кореспондент НАН України Микола Ільницький, голова Наукового товариства ім. .Шевченка, професор Олег Купчинський, співголови Шашкевичівської комісії Василь Горинь та Богдан Якимович.
Завершив урочистість концерт, влаштований силами студентів факультету культури і мистецтв університету під керівництвом заступника декана Михайла Телюка. Студентка Юлія Лев'юк прочитала вірші .Шашкевича „Веснівка” і „Розпука”. Чоловічий камерний хор виконав пісні „Родимий краю” (слова і музика В. Матюка, обробка для хору А.Кос-Анатольського), „Рокотали, гриміли бандури” (слова Р.Братуня, музика А.Кос-Анатольського, соліст Степан Дробіт). Квінтет у складі Степана Дробота, Сергія Мамчура, Сергія Борового, Андрія Стецьківа і Юрія Скіпчака натхненно проспівав пісню В. Матюка на слова М.Шашкевича „Не згасайте, ясні зорі”. Останнім акордом концерту стали виконані мішаний  хором факультету твори М.Леонтовича „Ой, зійшла зоря”, А.Азієва „Вечері Твоєї тайної” та О.Козловського „Реквієм” (диригент Марія Камінська).
Цьогорічне свято пам'яті о. Маркіяна Шашкевича ще раз переконливо засвідчило непроминальне значення духовних цінностей, сповідуваних й утверджуваних у свідомості краян „Руською Трійцею”.
***
Готуючись до 200-х роковин Маркіяна Шашкевича, львівська громадськість не забувала про реставрацію іконостасу церкви св. Михаїла села Гумниськ Буського району Львівщини, в якій правив у 1838 році Маркіян Шашкевич. За цю справу взялася група фахівців Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України на чолі з директором Мирославом Отковичем. Як стверджують фахівці, іконостас із Гумниськ не має такого історико-мистецького значення, як Богородчанський, проте його бачив Маркіян Шашкевич, — іконостас намолений молитвами видатного поета. До речі, дуже цікаво розповів про нього директор Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Возницький, який передав цей іконостас на реставрацію з фондів „Олеського замку”. За німецької окупації селяни з Гумниськ заховали найбільший дзвін своєї церкви від окупантів. Його було знайдено буською міліцією в 1970-х роках і передано на збереження в „Одеський замок”. З проголошенням самостійності Української держави святенник з громадою висловився щодо повернення дзвона на його законне місце. Борис Возницький начебто жартома сказав: а що ви мені замість дзвона? Священик: ось, беріть старий іконостас... Тільки шкода, що витратилися недавно – помалювали його золотою фарбою.
На засідання був запрошений і роман Лубківський як голова комітету з відбудови церкви св. Духа у Львові, що входила в комплекс духовної семінарії, де вчився М.Шашкевич, з тим, щоби поміркувати про долю Гумницького іконостасу після реставрації, - чи не можна було б якось поєднати ці два об’єкти у зв’язку зі славним іменем. Добродій Лубківський висловив думку, що збереження і реставрація цього іконостасу не епізод, а система порятунку духовних цінностей, які розширюють в Україні знання і пам’ять про Маркіяна Шашкевича, дивовижної сили й відваги поета, патріота, Будителя галицьких українців з вікового занепаду.
Храмове свято, що відбулося 16 червня в каплиці церкви св. Духа, котра діє в збереженій від руйнації дзвіниці поруч із Музеєм „Русалка Дністрова” вилилося в предметну й ділову розмову про конкретні справи й конкретні терміни відбудови цього знакового для історії української духовності храму, посередньо пов'язаного з життям та діяльністю семінариста Маркіяна Шашкевича. Ту прославився у високому відроджувально-патріотичному чині – виголосив промову в семінарії українською народною мовою і робив перші кроки в творчій та громадській праці.
Автор ідеї відбудови церкви св. Духа, знищеної фашистською бомбою, голова громадського комітету з цієї справи Роман Лубківський висловив передбачення, що після швидкого завершення археологічних розкопок будівництво розпочнеться від фундаменту 6 листопада ц.р., у день народження Маркіяна Шашкевича, й завершиться у такий же день у 2011 році на 200-ті роковини Будителя. Вже маємо на руках рішення Львівської міської Ради про відбудову, енергійно докладає зусиль до святої справи церковна громада на чолі зі священиком о. Любомиром Ржиським, народний депутат України Петро Писарчук сприяє накопиченню коштів у спеціально заснованому ним для потреб храму фонді „Відбудова”, що його очолює представник депутата Степан Боруцький.
Символом оптимістичних надій і передбачень на святі стало вручення отцем Любомиром „Подяк” найактивнішим учасникам славної акції, а також вручення співголовою Шашкевичівської комісії Феодосієм Стеблієм Романові Лубківському та отцю Любомиру Ржиському першого львівського двотомного перевидання „Русалки Дністрової”.

Левко РІЗНИК, м. Львів

"Літературна Україна"