Коли в народу вiдiбрано iсторичну пам'ять, коли порушено цiлiсть його iсторичного середовища, коли пiд загрозою сама плоть цього народу, бо його дiти повiльно конають пiд мурами АЕС i вiйськових заводiв, тодi останню надiю на виживання зберiгає в собi - мова. Вона пам'ятае все. Вона усувае час, воднораз зливаючи в своему горнилi живi голоси десяткiв поколiнь. Вона огортає порiзнених людей незримою грозовою хмарою спiльного духа, даючи їм силу не просто iснувати - бути. [Оксана Забужко]
Володимир Базилевський. Замінований рай
Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...
Цей день в українській історії
22 травня 1861
Перепоховання Шевченка
Сьогодні виповнюється 146 років з дня перепоховання на українській землі тіла великого українця Тараса Шевченка. Не стало поета 10 березня (26 лютого) 1861 року. Оскільки Шевченко став ближче до Бога в Петербурзі, тому його і поховали в цьому місті на Смоленському кладовищі. Але українець №1 хотів, щоб не тільки душа, але й тіло було нерозривно пов'язано з улюбленою Україною. «Як помру, то поховайте Мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій, щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реві ревучий...» Його друзі знайшли таке місце - Чернеча гора в Каневі. Перепоховання відбулося 22 травня 1861. Це живописне місце розташоване за 150 км на південь від Києва, вниз по Дніпру. Дорогою з Петербургу до Канева Т.Шевченка відспівували в київській церкві Різдва Христового.
Коментарі до фото