| МІСТЕРІЯ СЛОВНИКІВ |
|
|
| Написав Borys | |
| Середа, 11 листопада 2009, 15:36 | |
|
Людмила ІЛЬЄНКО 22 жовтня на Львівській площі Києва відзначали Свято українського словника, яке провели Український мовно-інформаційний фонд НАН України разом з видавництвами “Довіра”, “Наукова думка” та спеціалізованим магазином “Словники-самобранки”, що розташований біля Будинку художника. Серед книжкового надбання кожної нації особливе місце займають словники як свідчення духовного потенціалу народу й багатства його мови. Саме тому організатори вже втретє проводять Свято українського словника. У заході взяли участь науковці, діячі літератури та мистецтва, видавці, освітяни, культурні іноземні центри та представники посольств в Україні. Книгарню “Словники-Самобранки” відкрито в липні 2007 року. Тут широко представлені праці вітчизняних і зарубіжних лексикографів: словники, довідники, енциклопедії — і традиційні, й на електронних носіях. Серед них видання таких відомих українських видавництв як “Наукова думка”, “Довіра”, “Джерела”, “Дніпро”, “АСТ” і багатьох інших. Нині в книгарні понад 40 000 найменувань. Серед них і сучасна дитяча література, і художні альбоми, зокрема Марії Примаченко, подарункові набори листівок зі світлинами — пейзажами Києва, і ще багато книжкової продукції, яка могла б послужити книжковим портретом сучасної України. Працівник магазину Олена Люта розповідає: “Працюю у магазині з самого початку. Займаюся і продажем, і замовленнями. Тому знаю, що зараз дуже потрібні словники-довідники для різного віку. І вони в нас є. Багато перекладної навчальної українськомовної літератури для дітей. Популярна “Перша енциклопедія” для трирічних малюків. Коли дитина вже навчилася працювати з ілюстрованою енциклопедією, то переходить на словники. Радію, що батьки приходять до нас і добирають словники, мовознавчі книжки, особливо іншомовні. Зараз дуже великий попит на іншомовні словники. Ми працюємо з усією Україною. Після Львівського форуму я налагодила контакти майже з усіма видавництвами, що були там. У мене є продукція Західної України — Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, також представлені Харків і Донецьк, київські видавництва. Популярні український живопис, прикладне мистецтво. Багато літератури про дохристиянський період, про 1930—40-ві роки. Кожен для себе знаходить правду в книжках. Свято розпочалося виступом Президентського оркестру, що допоміг згуртувати перехожих довкола святкування. Урочисту частину відкрив директор Інформаційного фонду НАН України, людина, що допомогла побачити світ багатьом словникам, Володимир Широков. Він представив Тетянку Жмендик, яка прочитала вірші, присвячені нашій мові, а ще зіграла на сопілці. Тетянка — постійний покупець. “Дуже люблю читати і маю вдома багато книжок, — поділилася вона. — А ще люблю вирізати з паперу і купую тут спеціальні книжки”. Як зазначив класик, “Творцем книги є автор, творцем її долі — суспільство”. Саме про це розповідав журналістам директор видавництва “Словники-самобранки” Сергій Панченко: “Ми займаємося розповсюдженням словників. Нині це єдина спеціалізована книгарня в Україні. Ми написали лист голові Київської міської держадміністрації з тим, щоб зробити тут реконструкцію. Хотілося б привернути увагу влади до проблем словникового книговидання. Ось тут представлені галузеві словники, що були видані ще за радянських часів. Їх потрібно перевидавати. Розробляються і нові видання. Ось тут 8-ме видання українського орфографічного словника накладом дві з половиною тисячі. А такий словник має бути на столі в кожного чиновника. Програма книговидання на 2009—2015 роки розроблена, але нема кому забезпечити виконання. У цих умовах українські словникарі роблять усе, що можуть. За останні роки було розроблено та видано понад 60 назв словників, що насправді мало. Серед видань є й такі, що мають складні долі. Ось етимологічний словник, видання якого розпочалося ще за радянських часів. Вийшло п’ять томів, робота досі не завершена”. Із програмою “Містерія словника” виступили студенти Київського національного університету театру кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. У програмі поєднано вірші й крилаті вислови, присвячені культурі спілкування. Пролунали вислови Рільке, Шекспіра, Франка, Пушкіна, Превера, Мірабо та інших титанів світової літератури. Головний редактор видавництва “Перун”, заслужений працівник культури України В’ячеслав Бусел розповів про те, як ведеться упорядникам словників: “Ми розпочали нову серію словників, які називаємо словники-півмільйонники, тобто 250 тисяч слів “з мови”, і стільки само — “на мову”, білінгви. Перший такий словник вийшов російський, його нещодавно презентували в Москві. Цього року виходять англійський і французький словники. Також у нас укладені угоди з видавництвами Франції і Німеччини, готуємо італійський, іспанський і португальський словники. Словники 40-тисячники ми вже видали, а тепер повторюємо все це у 10-разовому обсязі. Якщо обговорювати проблеми загальнодержавного характеру, то вважаю, що в Україні з дня смерті наших видатних лексикографів Жлуктенка і Білодіда припинилося словникарство і почалася сурогатна його заміна. Фізик Широков і ваш покірний слуга, який теж за освітою фізик, викладач теормеханіки англійською й автор дитячих казок, тягнучи цей віз, запізналися з такою проблемою: потрібно створювати галузеву термінологію”. Проблеми, що існують в українській лексикографії, потребують, як ослаблене дитя, чуйного і пильного ставлення. І кожне надбання в цій галузі — велике свято.
|