Мова - далеко не тiльки "засiб спiлкування", тобто передачi "вже готових думок", як нас усiх учили в iмперськiй школi. Куди серйознiша її мiсiя - бути способом народження тих думок: коли "нема мови", людинi просто-напросто "нема чим думати" [Оксана Забужко]
Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде про повну відсутність можливості обігріву клубних приміщень селища Макошине Менського р-ну Чернігівської обл.. Гуртківці – це діти, які прагнуть занять за будь-якої температури у класах. Ми хочемо допомогти їм зігріти ці класи.
Ми маємо Звернення від директора клубу Циганка В.Я. щодо надання допомоги у придбанні двох опалювальних не газових котлів. Характеристики агрегатів: назва АТМОS-Drevoplyn ДС 255, потужність 25 квт, розміри 1120/590/1045, вага 306 кг. Ціна (на червень 2011 р.) - 1850 євро за один. Йдеться про сучасні опалювальні пристрої на енергоощадних технологіях. Це на сьогодні найоптимальніший варіант. Комунікації у приміщенні клубу підведено. Цього вистачило б для опалення у осінньо-весняний період чотирьох класів клубу, у яких проводять заняття з співу та танців, акробатики, гімнастики, заняття з гри на музичних інструментах, репетиції драмгуртка тощо.
Нам треба зібрати 3 700 євро або біля 40 000 грн.
Тисяча відвідувачів сайту по 40 грн – цілком посильно, згодні?
Макошинці будуть Вам щиро вдячні за допомогу у вирішенні цього питання.
Внески можна надіслати на рахунки благодійної організації «Нащадки Аратти», що діє у Макошині, голова правління Наталія Іванівна Колесник.
1. Банк: Менське відділення №3 ВАТ Ощадбанку м. Мена Чернігівської області, Україна. Код 343110. Макошинська благодійна організація «Нащадки Аратти», Р/р 26006300310. Голова організації Колесник Наталя Іванівна, тел. 04644 – 4-11-87, (050)24-22-939.
У свідомості багатьох Василь Стус народжений і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше пізнають життя цього велетня духу, витоки його творчості, усвідомлення ним своєї людської і мистецької місії, вони зрозуміють: лише земля Богунової звитяги, лише благодатні чорноземи подільських легенд і пісень, невтоленна жага попередніх поколінь відродитися в зернині і слові стали тією праосновою, з якої народився, виріс, викристалізувався поет Василь Стус. Бо й справді – «Перші уроки поезії – мамині». Бо й справді – «Шевченко над колискою – це не забувається». Нарешті з’явилася книжка, на яку вже два десятиліття чекали земляки Василя Стуса – Поета світового імені, Людини, яка кожному з нас має стати ідеалом честі, порядності, вірності. Громадянина, який усвідомлював всю трагедію обраного шляху і всю велич мети, заради якої віддав найдорожче – життя. «І в смерті з рідним краєм поріднюсь», – називається книжка, упорядкована поетесою Ніною Гнатюк і журналістом Тарасом Ковальським. До видання, що побачило світ за програмою підтримки книговидання Вінницькою обласною державною адміністрацією та обласною радою, ввійшли вірші Василя Стуса, уривки з його таборових зошитів і листів, у яких тепло серця до близьких людей, до садів і гаїв рідного села Рахнівка Гайсинського району.
В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України - Марини Ставнійчук та Сергія Ківалова. Марина Іванівна наполягала, що Венеціанська комісія забракувала коаліційний проект, визнала його незбалансованим й таким, що суперечить Конституції України. Представники влади називали його упередженим, зокрема, нардеп регіонал Сергій Ківалов висловив рішучу незгоду з висновками Венеціанської комісії. Але ж офіційно рішення було оприлюднене тільки вчора ввечері! Тому, аби кожен сам міг дізнатися, що ж там насправді понаписували в Європі, ми вирішили оприлюднити свій переклад рішення Венеціанської комісії. Аби кожен міг сам оцінити, що думають у Європі про «творіння» народних депутатів Симоненка, Єфремова та Гриневецького.
Основна мета діяльності "Просвіти" - утвердження української національної ідеї, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.
Господарство Діда з Бабою переживає фінансово-економічний колапс. Аби вийти з ситуації та чимось зайняти Бабку, Дід вводить на ринок новий продукт – бичка зі смоли та соломи. Спокусившись безплатністю смоли, місцеві мешканці лісу потрапляють у пастку до Діда. І той, погрожуючи насильницькою смертю, змушує звірів відчужувати майно третіх осіб. Коли бюджет господарства Діда з Бабою почав наповнюватись за рахунок пасивів, Солом’яного Бича списують, і він згодом розтає на сонці.