У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше пізнають життя цього велетня духу, витоки  його творчості, усвідомлення ним своєї людської і мистецької  місії, вони зрозуміють: лише земля Богунової  звитяги, лише благодатні чорноземи подільських легенд і пісень, невтоленна жага  попередніх поколінь відродитися в зернині  і слові  стали тією  праосновою, з якої народився, виріс, викристалізувався  поет Василь Стус. Бо й  справді – «Перші уроки поезії – мамині». Бо й справді – «Шевченко над колискою – це не забувається».
Нарешті з’явилася книжка, на яку вже два десятиліття чекали земляки Василя Стуса – Поета світового імені, Людини, яка кожному з нас має стати ідеалом честі, порядності, вірності. Громадянина, який усвідомлював всю трагедію обраного шляху і всю велич мети, заради якої віддав  найдорожче – життя.
«І в смерті з рідним краєм поріднюсь», – називається книжка, упорядкована  поетесою  Ніною Гнатюк  і журналістом Тарасом Ковальським. До видання, що побачило світ за програмою підтримки книговидання Вінницькою обласною державною адміністрацією та обласною радою, ввійшли вірші Василя Стуса, уривки з його таборових зошитів і листів, у яких тепло серця до близьких людей, до садів і гаїв рідного села Рахнівка Гайсинського району.

В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України - Марини Ставнійчук та Сергія Ківалова. Марина Іванівна наполягала, що Венеціанська комісія забракувала коаліційний проект, визнала його незбалансованим й таким, що суперечить Конституції України. Представники влади називали його упередженим, зокрема, нардеп регіонал Сергій Ківалов висловив рішучу незгоду з висновками Венеціанської комісії. Але ж офіційно рішення було оприлюднене тільки вчора ввечері! Тому, аби кожен сам міг дізнатися, що ж там насправді понаписували в Європі, ми вирішили оприлюднити свій переклад рішення Венеціанської комісії. Аби кожен міг сам оцінити, що думають у Європі про «творіння» народних депутатів Симоненка, Єфремова та Гриневецького.

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голоc - більш нічого. А серце б'ється-ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!..                 Тарас Шевченко

Основна мета діяльності "Просвіти" - утвердження української національної ідеї, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.

„Солом’яний Бичок” (сучасна інтерпретація)

Господарство Діда з Бабою переживає фінансово-економічний колапс. Аби вийти з ситуації та чимось зайняти Бабку, Дід вводить на ринок новий продукт – бичка зі смоли та соломи. Спокусившись безплатністю смоли, місцеві мешканці лісу потрапляють у пастку до Діда. І той, погрожуючи насильницькою смертю, змушує звірів відчужувати майно третіх осіб. Коли бюджет господарства Діда з Бабою почав наповнюватись за рахунок пасивів, Солом’яного Бича списують, і він згодом розтає на сонці.