Можна кричати, витратити на що-небудь всю свою енергiю. А можна мовчки щось робити, не волаючи. Треба мати українську державу, перш за все, у себе в душi. Коли Магандi сказав "не купуйте англiйських товарiв", англiйцi просто пiшли з тiєї країни, i вона зараз вiльна.
[Вiталiй Радчук]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
Новітня історія «Просвіти» на Кіровоградщині Друк e-mail
Написав Borys   
Четвер, 29 жовтня 2009, 14:01
      Новітня історія «Просвіти» на Кіровоградщині бере початок з 1989 року, коли на наших теренах було створено обласну організацію Товариства української мови імені Тараса Шевченка. В основу його діяльності було покладено сприяння впровадження в життя тоді новоприйнятого Закону «Про мови в Українській РСР», який, хоч і не повною мірою, але сприяв відродженню і утвердженню української мови, як державної. Головою  Товариства на Кіровоградщині було обрано доктора філології професора Григорія Клочека.  Паралельно в області діяв суспільно-політичний клуб «Перевесло», під керівництвом іншого науковця, літературознавця Володимира Панченка, який об’єднував інтелектуальну еліту краю і обговорював на своїх засіданнях широке коло питань, у тому числі і проблеми національного відродження. Роботи для просвітян  (у січні 1992 ТУМ було реорганізовано у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка) у ті роки було чимало: тривало широкомасштабне переведення російськомовних шкіл області на українську мову викладання,  на багатьох підприємствах і організаціях діяли  своєрідні пости дотримання мовного режиму і впровадження основних положень Закону. Без перебільшення можна сказати, що саме завдяки  активності й наполегливості тодішніх активних просвітян (Олександр Поповкін, Микола Цегельник, Анатолій Будун, Алла Зінов’єва, Людмила Куньова, ін.) мовна ситуація в місті Кіровограді. та й в області в цілому кардинально змінилася.        Зрозуміло, у першу чергу це стосувалося  ситуації на ниві освіти. В обласному центрі з’явилась перша українська національна школа (ЗОШ №21), очолювана відданим просвітянином Василем Каюковим. Школа нагромадила величезний досвід патріотичного виховання підростаючого покоління на засадах української  козацької етнопедагогіки. У школі, досвід якої приїздили переймати чи не з усіх областей України та з багатьох зарубіжних країн, було відкрито міні-музеї, літературні світлиці, кімнати українського війська і запорозького козацтва, історії української діаспори та українських строїв імені Олекси Воропая, портретні галереї світочів української духовності та історичних діячів минулого. Значний вплив на утвердження  українських та європейських духовних цінностей в освітянському середовищі області справила поява і розвиток української школи-гімназії імені Т.Г. Шевченка (ініціатор створення і багаторічний директор – Віктор Громовий). І хоча з часом згадані напрацювання були певною мірою нівельовані (через смерть Василя Каюкова знизився рівень національно-патріотичного виховання в ЗОШ №21, через агресивний наступ місцевої бюрократії змушений був залишити свою посаду Віктор Громовий), все ж здоровий конструктивний фундамент, закладений у ті роки працює і працюватиме на майбутні покоління.        Варто зазначити, що в ті роки (на початку 90-их) «Просвіта»  тісно співпрацювала з владою і це давало конкретні результати. Наприклад, створення кафедри українознавства у Кіровоградському технічному університеті, яка успішно працює й досі і має значні наукові та суспільні досягнення. До здобутків тих років слід зарахувати і створення кафедри українознавства та краєзнавства при Кіровоградському обласному інституті удосконалення вчителів, яку зараз очолює активна і небайдужа людина Лариса Гайда. Щорічні вересневі краєзнавчі конференції дозволяють широкому загалу (матеріали конференцій публікуються) глибше пізнавати історію краю,  вчать розставляти у ній  саме українські акценти. З недавнього часу до них додалися ще й літературно-краєзнавчі читання, присвячені пам’яті літературознавця, активного просвітянина Леоніда Куценка, що передчасно пішов з життя.      В середині 90-их років Кіровоградська «Просвіта» основну увагу приділяла лекційній роботі. Тривала постійна співпраця у цьому ключі з  керівним складом місцевого гарнізону, воїнами-десантниками, працівниками управління МНС, управління житлово-комунального господарства, регіонального відділення Фонду Держмайна, центру підвищення кваліфікації державних службовців. Тодішній голова обласної організації «Просвіта»  Андрій Іванко розробив своєрідний банк даних щодо тематики лекцій, з якими просвітяни області готові йти у будь-яку аудиторію.       Певне охолодження стосунків між громадською організацією і владою, що тривало з кінця 90-их років і до середини 2000-их, спонукали «Просвіту» залишатися оплотом і хранителем основоположних речей духовного світу українства: разом з іншими громадськими організаціями відзначення роковин Кобзаря та визначних літераторів краю, акцентація на необхідності збереження  пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.         Але практично завжди існував великий дефіцит  організаційної роботи, коли люди, що поділяють просвітянські погляди, були б об’єднані єдиною структурою, могли б отримувати  певну інформацію, брати участь у спільних акціях. Багаторічна відсутність фінансування громадської організації утруднює зв’язки з районами, обмін інформацією,  унеможливлює активізацію діяльності місцевих осередків.         І все ж поступово, з труднощами  ця робота налагоджуються. Постала нагальна потреба проведення районних конференцій «Просвіти», особливо це стосується тих районів, де «Просвіта»  останні років десять практично не діяла. Але й там, де вона існувала ( Долинська, Новомиргород, Мала Виска, Знам’янка), робота з розбудови осередків майже не проводилась, районні конференції не відбувались.  Поки що їх відбулося дев’ять        Новоукраїнський район. Головою районної організації обрано директора місцевого краєзнавчого музею Миколу Геращенка. Основа – бібліотекарі, вчительство, місцевий літературний актив.       Кіровоградський район. Головою районної організації обрано  вчителя історії Юрія  Митрофаненка.  Один із основних напрямків роботи – краєзнавство, розбудова сільських «Просвіт» (досвід вчителя із с.Гаївки Василя Доценка, про який розповідало «Слово Просвіти» та ряд інших всеукраїнських та місцевих газет).      Знам’янський район.  Головою районної організації обрано депутата міської ради, колишнього військовика  Анатолія Голікова. Основа – вчительство, працівники місцевого краєзнавчого музею (у т.ч. – один з нащадків Шевченкового роду, відомий в області краєзнавець Вячеслав Шкода), місцеве козацтво. В районі «Просвітою» засновано  вчительську премію імені Григорія Ващенка.  Просвітяни  постійно беруть участь у заходах, пов'язаних з Холодноярською республікою.          Новомиргородський район. Головою районнрої організації обрано багаторічного просвітянина, колишнього вчителя, пенсіонера Миколу Суржка.  Районна організвація  активно збирає гроші на встановлення пам’ятника малому Шевченку, який  побував у цих краях (є про це його спогад). Відкрито меморіальну дошку письменнику-земляку Миколі Понеділку, який все життя прожив у еміграції (живий у Новомиргороді його двоюрідній брат).         Долинський район.  Головою обрано  вчителя  Сергія Яковенка. Організація охоплює весь спектр національно-свідомої інтелігенції району.       Олександрія. Голова – Чуянова Надія Миколаївна, керівник районної бібліотечної мережі.  Основа організації – бібліотекарі, місцевий літературний актив.         Олександрівка. Голова – Андрущенко Віра Іванівна, вчитель. Основа – вчительство, місцеві літератори, працівники краєзнавчого музею. Підготовлено і видано книгу про голодомор у районі. Її автор – прсвітянин Іван Петренко став  лауреатом  обласної премії імені Ястребова.     Мала Виска. Головою обрано педагога Наталю Бабаєву. Основна робота – краєзнавство, сфера дитячих інтелектуальних ігор. Встановлено та відкрито меморіальну дошку науковцю, який певний час жив і працював у Малій Висці, Юрію Кондратюку.      Добровеличківка. Голова -- Мельник Наталя Анатоліївна, вчитель. Загальний напрямок – літературне краєзнавство, загальнокультурологічна робота.       Попри нинішню малочисельність і слабкість структур, вони показали,  що до «Просвіти», крім її давніх членів,  приєднуються  все нові й нові люди, які розуміють  роль і значення цієї національно-патріотичної організації в сучасних умовах, готові працювати для її розбудови і зміцнення. Крім того,  у кожному з районів прослідковується можливість створення хоча б кількох сільських осередків, що для громадської організації, яка практично не фінансується, можна назвати певним успіхом. Більше того, чітко вимальовується сфера діяльності саме сільських «Просвіт»: збереження і зміцнення культурної інфраструктури на селі,  відстоювання перед владою її матеріальної та кадрової підтримки, збирання матеріалів та написання історії населеного пункту,  захист територіальної громади  під час адміністративної реформи, врешті, відстоювання її економічних інтересів.  Прикладом саме такої роботи може служити діяльність  вчителя із села Гаївки Кіровоградського району Василя Доценка, який цього року отримав звання Заслуженого вчителя України.        Опорою і підтримкою для членів сільського осередку можуть стати  районні організації, які здатні  винести гостру тему на обговорення круглого столу з участю  відповідних представників влади, організувати публічну дискусію у місцевих ЗМІ, громадські слухання.       Звичайно, в час загальної духовної деградації, який нині спостерігаємо, та агресивного наступу російськомовного інформаційного простору роль «Просвіти» зростає. Та як показує досвід, без належного фінансування, системної організаційної роботи вона й далі ризикує  залишатися  не достатньо впливовою та маргінальною. Очевидно, саме «Просвіта», як найстарша українська громадська організація мала б формулювати та лобіювати ідею незалежного  -- через відрахування певного відсотка від сплачуваних кожною людиною податків, зрозуміло, з її доброї волі і свідомого рішення, фінансування громадського сектора (така практика давно діє у світі,  і є основою і запорукою успішного функціонування і розвитку громадянського суспільства.  
 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

1 квітня 1809
Народився Гоголь Микола — український і російський письменник

1 квітня 1991
Відбувся розпад Організації Варшавського договору

1 квітня 1917
Асканію-Нову оголошено державним заповідником

1 квітня 1917
У Петрограді створена Українська Національна Рада

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2020 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY