Варто пройнятись увагою до слiв вiдомого росiйського поета, щирого друга українцiв Леонiда Вишеславського, який ще за радянських часiв, писав: "Я певен, що знання українськоi мови безмежно збагатить кожну росiйську людину, яка проживає в Україні".

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
ДО 100-річчя СНЯТИНСЬКОЇ «ПРОСВІТИ» Друк e-mail
Написав Borys   
Середа, 11 листопада 2009, 15:34
Теофіл ВИНОГРАДНИК,
почесний член Національної спілки краєзнавців України

Культуру кожного народу творять не тільки фахівці… Творить її, ту культуру, кожна людина, яка має духовну
потребу бути творчою.

Святослав Гординський

Серед громадських товариств України найпопулярнішою була “Просвіта”. Вона започаткувала перетворення Галичини на загальноукраїнський центр національного відродження. Завдяки просвітницькому рухові, натхненному Львівським осередком і Науковим товариством ім. Тараса Шевченка, у краї створювали читальні “Просвіти”.

Активними осередками на Снятинщині були читальні в селі Прутівка (заснована 1884 року, голова Іван Сандуляк — громадський діяч, поет, досвідчений хлібороб) і в селі Устя (голова — письменник Дмитро Солянич). Відомими просвітянами були Кирило Гаморак із Стецеви, Григорій Запаринюк із Волчківців, Ярослав Барнич із Балинців, Порфирій Бажанський з Белелуї, Михайло Бажанський зі Снятина. Активним членом “Просвіти” був Іван Кейван — графік, живописець, мистецтвознавець, учасник світових виставок українського мистецтва у Детройті (США) й Торонто (Канада). Численні читальні “Просвіти” підготували ґрунт для створення філії “Просвіти” на Снятинщині. Її засновниками були Василь Стефаник, Михайло Вахнюк, Тодор Личук, Семен Бодчук, Іван Гоїв, Олена та Іван Голубовичі. Сто років тому, 1909-го, головою новоствореної філії обрали Василя Равлюка. Він народився 7 вересня 1872 року в селі Орелець. Після закінчення народної сільської школи батьки віддали його до Коломийської гімназії, де він заприятелював із Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, Іваном Семанюком (Марком Черемшиною). 1887 року вони створили таємний гурток, члени якого “готували себе до культурно-освітянської роботи на користь рідного народу”. У вільний час ходили селами Снятинщини й Коломийщини, збирали фольклор, читали твори Тараса Шевченка, Івана Франка, долучали селян до активного громадсько-культурного життя. У гімназії, довідавшись про нелегальну агітаційну роботу учнів, виключили їх із закладу.
Лесь Мартович і Василь Стефаник перейшли на навчання до Дрогобицької гімназії, Василь Равлюк — до Станіславської, а згодом — до вчительської семінарії. Там він став членом польського соціалістичного товариства.
У семінарії В. Равлюк знов організував таємний гурток. Поліція дізналася про це, однак не зібравши відповідних доказів під час слідства, не змогла заарештувати студента. Тож 1895 року він закінчив із відзнакою семінарію, та знайти роботу за спеціальністю не міг. Лише після тривалих клопотань його взяли на роботу вчителем у Радехові на Львівщині, де він продовжував громадську діяльність — заснував читальню “Просвіти”, чоловічий хор і драматичний гурток.
1900 року до В. Равлюка приїхав житель Волчківців на Снятинщині Грицько Запаренюк із пропозицією мешканців цього села обійняти посаду управителя школи, де на той час працювало лише двоє вчителів. Із приходом В. Равлюка школа розширилася до чотирикласної, кількість учителів збільшилася до восьми, тут навчалися всі діти села. Василь Равлюк прищеплював учням любов не лише до навчання, а й до фізичної праці. Заклав при школі дослідну ділянку, сад, пасіку — вчив дітей рільництва, садівництва, бджолярства. Створив шкільний та церковний хори.
Його великою домашньою бібліотекою, в якій було багато етнографічних матеріалів, користувалися не лише учні, а вся сільська громада. Одна з найбільших бібліотек була також у юриста й письменника Марка Черемшини, активіста “Просвіти”. По його смерті, згідно із заповітом, бібліотека перейшла у власність сина Василя Стефаника Семена.
В. Равлюк створив курси для неписьменних селян. Його новації й пропозиції щодо просвітницького руху й навчального процесу підтримували авторитетні й освічені педагоги — Іван Федорак, Михайло Клітецький, Володимир Хронович, Михайло Стрілецький.
Недарма письменник С. Колесник зазначав: “Там, де вмирає школа, там вмирає село, бо школа — то Храм душі і святості. Школа — це загата, що тримає людей у селі. Дерево, що не знає неврожайних сезонів, бо щоліта дає плоди. Процвітання шкіл — це велика державна політика!”
На всіх конференціях у повіті В. Равлюк виступав українською мовою. Його почали наслідувати інші вчителі.
Просвітницька робота дала результат. Уже 1911 року філія “Просвіти” налічувала 30 читалень, які проводили постійну культурно-освітню роботу. Лише за два роки показали 21 театральну виставу, провели 27 лекцій, а ще й святкування днів народження Т. Шевченка, М. Шашкевича інших видатних українських постатей. 
1912 року заступником голови Снятинської “Просвіти” обрали Марка Черемшину, який багато зусиль доклав до її розвитку. 1913-го філію очолив Василь Стефаник, до неї входили В. Равлюк, І. Голубович, А. Онищук, В. Полятинський. Селяни, бажаючи навчитися читати й писати, вступали до “Просвіти”.
У 1911—1914 роках разом із В. Стефаником і М. Черемшиною В. Равлюк організовував на Снятинщині відзначення ювілеїв діячів культури й 40-річчя літературної діяльності Івана Франка, який гостював у нього у Волчківцях. Іван Франко неодноразово виступав з доповідями “Про урядові та народні газети”, “Про школи народні та становище українського вчителя”.
Учительство повіту обрало В. Равлюка шкільним інспектором, а громадяни — послом до парламенту ЗУНР у Станіславі.
1919-го румунська влада звільнила В. Равлюка і його дружину Анну з учительських посад. За виступ проти польської окупаційної влади 1920 року його заарештували, сім’ю виселили зі шкільного будинку. Лише завдяки клопотанням Василя Стефаника Равлюка звільнили з-під варти.
В. Равлюк працював головою просвітянської філії у Снятині майже 30 років. Крім роботи у “Просвіті”, писав публіцистичні та науково-педагогічні статті “Василь Стефаник”, “Марко Черемшина”, “Лесь Мартович”.
Стефаника та Равлюка як активних членів загальні збори товариства “Просвіта” у Львові 25 грудня 1925 року назвали почесними членами. Під час вручення В. Равлюку грамоти Марко Черемшина сказав: “Все ішли ви прямо і тільки шляхом праці для свого народу, не відступаючи убік ані на крок, хоч той прямий ваш життєвий шлях був терновий. Ви ніколи не кривили душею і ніколи не запорошили Кобзаревого заповіту: ви вірно і відважно стали найліпшим сином цієї землі, її сіллю, її пшеницею”.
Відновлено роботу Снятинського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка лише 1999 року завдяки відомому педагогові, поетові, краєзнавцю Мирославові Попадюку, яке він очолює ось уже 20-й рік.
М. Попадюк на рідній Снятинщині 22 роки директорував у школах, 12 літ завідував районним відділом освіти. Видав збірки поезій “Великдень”, “Різдво”, “Веселий букварик”, “Промінець”, “Імена”, “Скарби”, “Покутська хрестоматія” та ін. Лауреат літературних премій імені Марійки Підгірянки, імені Марка Черемшини, почесний член “Просвіти”, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та медаллю “Будівничий України”. Активний громадський діяч, учасник національно-духовного відродження краю, очолює клуб “Молода Просвіта”, редактор багатьох літературно-педагогічних видань.
За час роботи “Просвіти” в районі виросло чимало активних членів, серед яких Григорій Дутчак, Петро Корж, Марія Фуштор, Ярослав Руданець, Іван Грекуляк, Руслана Кіреєва, Володимир Карий, Ярослав Романюк, Василь Харитон, Роман Касіян, Дмитро Мохорукта інші. Відомий журналіст, краєзнавець, головний редактор журналу “Снятин” Василь Харитон упорядкував і написав передмову до книжки “Василь Равлюк. Спогади про “Покутську трійцю”.
Враховуючи великі заслуги Василя Равлюка в заснуванні та діяльності “Просвіти” на Снятинщині, виконком Волчківської сільської ради назвав одну з вулиць села його іменем. До 100-річчя створення “Просвіти” Снятинська райдержадміністрація, виконком районної ради і правління “Просвіти” встановлять на приміщенні Волчківської школи меморіально-барельєфну дошку Василеві Равлюку, яку виготовив відомий на Прикарпатті член Національної спілки художників України Володимир Довбенюк. 
 
 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

16 жовтня 1918
Народився Підсуха Олександр Миколайович, український поет.

16 жовтня 1837
Народився Митрак Олександр, український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф.

16 жовтня 1907
Народився Григоренко Петро, український генерал-майор, правозахисник, дисидент, засновник «Союзу боротьби за відродження ленінізму».

16 жовтня 1903
Пішов з життя Обачний Михайло (Косач), письменник, перекладач, брат Лесі Українки.

16 жовтня 1987
У Львові створено Товариство Лева.

16 жовтня 1978
Іван Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-им Папою римським і першим нєіталійцем на папському престолі з 1523, одним з наймолодших понтифіків в історії і першим папою слов'янського походження.

16 жовтня 1648
Українські козаки на чолі з Максимом Кривоносом захопили Львівський замок.

16 жовтня 1890
У Львові створена Русько-українська радикальна партія (перша політична українська організація).

16 жовтня 1918
Український гетьман Павло Скоропадський видав наказ про відродження козацтва.

16 жовтня 1944
Відновив роботу Львівський університет імені Івана Франка.

16 жовтня 1596
Початок Берестейського собору.

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2019 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY