Мова, позбувшись iдеального, перестає бути творцем матерiального.
[Нiна Велехова]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Borys 11-11-2009
Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛОПостать Пантелеймона Куліша (1819—1897), талановитого...
Написав Ольга Пугач 12-02-2008
У 2008 році виповнюється 140 років від заснування всеукраїнської громадської...
Написав Ольга ПУГАЧ 10-10-2007
Визначний волинянин трагічної долі Михайло Кравчук“Народе мій, до тебе я ще...
Написав Ольга Пугач 13-07-2007
ЛОПАТА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧНародився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького...
Казимир Малевич Друк e-mail
Написав Ольга Пугач   
Четвер, 22 лютого 2018, 13:02

         Він народився 23 лютого 1878 р. Отже, усі, для кого живопис є цікавим, певно, згадають про цього визначного майстра пензля у день його 140-річного ювілею.                            

        Десять років тому, у2008 р. на аукціоні Сотбіс (Sotheby's), найпотужнішому у світі аукціонному домі, картину Казимира Малевича «Супрематична композиція» купив невідомий чоловік за $60 мильйонов.                 

         В якихось землях скажуть про нього як про видатного російського художника, поляки зауважать, що в родині Малевичів спілкувалися польською. У білорусів є своя правда: у 1919 р.  Малевич з Марком Шагалом налагоджували роботу у Народному художньому училищі у Вітебську. Ми ж можемо з впевненістю казати відносно факту його хрещення. Хрестили Казимира у костьолі святого Олександра в Києві 13 березня 1879 р. і про це є відповідний запис у реєстраційний книзі. Про що ще можна сказати певно? Є, як мінімум, дві дати народження – 1878 і 1879 р. Правда, на могилі Малевича, біля якої сфотографовані його дружина та донька,  в написі року народження бачимо рік 1978.

         Відносно місця народження: перші 140 років вважалося, що народився Малевич у Києві на Більонській 15. Від 2012 р. ця вулиця носить ім’я Казимира Малевича. І ось з’ясовується (січень 2018), що за архівними документам за такою адресою родина Малевичів ніколи не жила, і що народився він таки в Києві, але в маєтку своєї тітки М.Оржеховської на вул. Жилянській. А які відкриття принесуть відносно майста пошуки новітніх часів, будемо бачити. Так виходить, що тайна його чорного квадрату (1915 р.), як і тайна «Джоконди» да Вінчі (1503 р.), не єдина у його житті.    

         Плутанина в датах та адресах не заперечує самого факту, що Казимир Малевич таки народився та відбувся як один за найбільших художників в історії світового мистецтва. Він вважається  засновником нового художнього напрямку – супрематизму (від латинського supremus– найвищий),  різновид  абстрактного мистецтва ХХ ст.          

 Молодий Малевич        Дитинство та юність Малевича пройшли на Поділлі, Харківщині, Сумщині  та Чернігівщині. Його батько, Северин Малевич, управляючий цукрових заводів Терещенка, по службі переїздив від містечка до містечка, від цукроварні до цукроварні. «Серед цих сіл, розташованих у пречудових закутках природи, на тлі чарівних краєвидів і проходило моє дитинство. … До мого вікна долинали пісні парубків і дівчат. Я прислухався з великою насолодою, спостерігаючи українське небо, в якому, як свічки, мигтіли зорі. А українське небо темне, як ніде не буває в Росії... Оце на такому тлі розвивалося замилування мистецтвом, художництвом» – з Автобіографії Малевича.                           

         Є спогади, що у с. Пархомівка (Харківщина) він  із захопленням розписував разом з селянами печі.Хотів стати художником, тож ублагав батька дати йому дозвіл на вступ до Київської рисувальної школи М.Мурашка (1895 р.), де його першим вчителем був М.Пимоненко. У віці 15-16 р. намалював «Місячну ніч» – перша  картина олійними фарбами. Вона була продана в Конотопі за  5 рублів і  натепер її місцезнаходження невідоме.          

         Малим Казимір про малювання знав мало, але коли у нього з’явився інтерес до цього, то мама, заохочуючи,  подарувала йому на 15-річчя фарби. Відтоді він з ними не розлучався. На думку мистецтвознавця Д.Горбачова, його мати – Людвіга Галиновська, була українкою з Полтавщини.                                         

         Батько Казиміра не був у захваті від захоплень сина малюванням і волів бачити його продовжувачем своєї конкретної та зрозумілої справи. З Автобіографії: «Батько… знав, що існують такі художники і що вони пишуть полотна. Батько казав мені, що життя у художників кепське і більшість їх сидить по тюрмах», і що він не хотів би сину такої долі.                      

The knifegrinder. 1912         Долю Малевич і справді вибрав не просту. А може – не вибрав, а наділено йому було саме таку долю. Двічи був ув’язненим, і як шпигун (після виставки у Варшаві та Берліні), і за антирадянську пропаганду. Під кінець життя він був  важко хворим та  не мав роботи. Картини, творчість, наукові праці були до кінця його днів викреслені з життя Країни Рад, в якій він жив і вмирав.

         В анкетах він писався українцем. Він був єдиним з українських художників, хто відреагував своїми творами на голод 1932-33 р. У нього є ескіз: «Де серп і молот, там смерть і голод». На картині зображено трилюдські фігури, обличчя яких замінені на серпі імолот, хрест і труну.                                                               

         Від небожа, сина його сестри:  «… говорячи сучасною мовою, дядько був український націоналіст». Він любив українську пісню, а в родинному колі, на кухні, співав з усіма потихеньку «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Періодично працюючи то в Києві, то в Ленінграді, мріяв повернутися до Києва назавжди та не судилося.  Помер у Ленінграді у 1935 р..           

         На деяких сайтах тепер можна прочитати, що в Україні з набуттям незалежності з’явилася ідея привласнення генія російського авангарду Казиміра Малевича. Могли б і заспокоїтись, якби визнали, що Малевич належить Світові, сам же Казимир Северинович вважав себе людиною Всесвіту.

 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

Цей день в українській історії

9 грудня 1915
Народився Дмитро (патріарх Київський і всієї України), патріарх Київський і всієї України (автокефальна церква).

9 грудня 1925
Народився Патріарх Володимир — український православний релігійний діяч, богослов, Патріах Київський і всієї Руси-України УПЦ-КП

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2024 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця