Заступник директора Інституту історії Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор Станіслав КульЧинський на VІІ Міжнародному Конґресі україністів керував роботою “круглого столу” “Голодомор як геноцид українського народу — відображення в літературі, мистецтві, репортажах і споминах”. Нині ділиться роздумами про Конґрес, історичне осмислення трагедії українського народу — Голодомору 1932—1933 років.
Вшановуючи 75-ту річницю Голодомору-Геноциду 1932—1933 років в Україні та висловлюючи щире співчуття від імені Палати Представників жертвам, тим, хто вижив та сім’ям, що стали свідками цієї трагедії, а також із іншими цілями; враховуючи, що 1932 та 1933 років майже 10 мільйонів українців загинуло за бажанням сталінського режиму в колишньому Радянському Союзі, який спланував та організував голод в Україні для подолання спротиву нації колективізації та комуністичній окупації;
В Українському інституті національної пам’яті відбулася прес-конференція “Голод і Голодомор в українській та російській інтерпретаціях”. У прес-конференції взяли участь академік НАН України, в. о. голови Українського інституту національної пам’яті Ігор Юхновський, доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк.
Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією наук України провів міжнародну наукову конференцію “Голодомор 1932—1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка”.
(відповідь українського журналіста російським історикам)
Олександр КРАМАРЕНКО
Сподіваюся, багато хто бачив, як несамовито волає у натовпі справжній злодій, який зрозумів, що його ось-ось викриють. І не лише волає, а й навіть стрімголов біжить у бік від оббреханої ним людини. Але річ у тому, що робить він це зовсім не з метою затримати ту людину, а для того, щоб, вигравши час, збити з пантелику присутніх та втекти від переслідування й відповідальності за скоєний злочин.