Ознакою нормального культурно-духовного життя буде вiдсутнiсть розмов про нацiональнi проблеми.
[Євген Сверстюк]

РЕКЛАМА

Останні новини

Написав Олексій 16-08-2015
2015-08-16-09-10-13Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах,...
Написав Анатолій Пікуль 04-09-2013
-revolution-ukraine- Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу....
Написав Ольга Пугач 06-11-2012
2012-11-13-14-03-20 Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА – письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського...
Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012
-75- 75 РОКІВ ТОМУ. 27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р. САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).       Сов. Секретно. АВ-2. СССР...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
-lr Ретроспектива почнеться 26 квітня 2012 року Показ фільмів режисера Івана Кавалерідзе відбудеться з участю Національного центру Олександра Довженка...
Написав Тарас Ковальський 06-04-2012
2012-04-06-17-06-00 Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012...
Написав Тарас Ковальський 28-03-2012
-c------- Сайт www.inthefog-movie.com розповідає про другий ігровий фільм режисера Сергія Лозниці, автора документальних стрічок та фільму «Счастье мое»...
Написав Тарас Ковальський 15-03-2012
l-r---- 14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира В’ятровича:...
Написав Тарас Ковальський 27-02-2012
l-r- В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії...
Написав Ольга Пугач 26-02-2012
2012-02-26-20-02-44 Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку...
Написав Новинар 22-02-2012
q-140q- "Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів...
Написав Тарас Ковальський 08-02-2012
stus-i-vinnychyna У свідомості багатьох Василь Стус народжений  і вихований Донеччиною, її робітничим середовищем. Та лише тоді, коли шанувальники літератури глибше...
Написав Новинар 06-02-2012
-q-q Запрошуємо на прем’єрний показ документального фільму Віталія Загоруйка "Служба Безпеки ОУН. Зачинені...
Написав Ольга Пугач 04-02-2012
2012-02-04-18-36-25 Шановне товариство! Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде...
Написав Новинар 03-04-2011
2011-12-08-16-15-05   В Україні про вердикт Венеціанської комісії щодо коаліційного законопроекту про мови чули тільки зі слів двох членів Комісії від України -...
18 лютого день народження Софії Русової, визначної українки з французько-шведським корінням Друк e-mail
Написав Ольга Пугач   
Вівторок, 12 лютого 2008, 20:34
У 2008 році виповнюється 140 років від заснування всеукраїнської громадської організації «Просвіта», яка створена у 1868 р. як правонаступник «Громади» (1860). «Громади» – осередки української інтеліґенції, що провадили національно-культурну і громадсько-політичну діяльність у другій половині 19 та на початку 20 ст. в межах Російської імперії. Перша «Громада» виникла в Петербурзі, серед її членів М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко, В.Білозерський, брати Лазаревські. У Києві – П.Чубинський, В.Антонович, Т.Рильський, О.Кониський, М.Драгоманов, М.Лисенко, М.Старицький, П.Косач, О.Русов. «Громади» діяли також у Харкові, Чернігові, Полтаві, Одесі.
Національно-культурна діяльність «Громад» полягала в організації роботи недільних шкіл з українською мовою викладання, виданні підручників для цих шкіл та українських творів красного письменства, проведення українських концертів та вистав тощо.
У зв’язку з просвітянським ювілеєм не зайве згадати про тих видатних українців, які були в активі «Громади» і «Просвіти» в самих початках їх діяльності і життя яких осяяне ідеєю просвітництва. Одна з них – видатна українка Софія Федорівна Русова, педагог, просвітителька, громадська діячка.
С.Русова ( уроджена Ліндфорс) народилась 18 лютого 1856 р. у французько-шведській родині в садибі Олешні на Чернігівщині, де згодом (1879 р.) вчителювала. З 9 років жила у Києві, де закінчила гімназію. Належала до українського патріотичного середовища Лисенків – Старицьких. Була в активі Київської Громади та Одеської Української Громади, Харківському Обществі Грамотности, була головою Національного Комітету Вчителів та ін.
З 1871 року Софія Русова разом з сестрою Марією вела в Києві перший дитячий садок і позашкільну освіту для дорослих. 1874-76 р. у Петербурзі була діяльна в українському земляцтві, допомогала чоловікові, О.Русову, члену Петербурзької «Громади», у підготовці повного «Кобзаря» Т.Шевченка для видання у Празі 1876 р. Згодом на хуторі біля с. Борзни на Чернігівщині працювала (до 1879 р.) як повитуха та вела культурно-освітницьку роботу. У 1881 р. ув’язнена за революційну діяльність і відтоді постійно перебувала під поліційним наглядом.
З 1909 Софія Русова викладач, професор на Вищих Жіночих Курсах та у Фребелівському Педагогічному Інституті в Києві. Співзасновниця педагогічного журналу «Світло» (1910-1914).
1917 р. для України – чергова спроба відновити свою державність. Софія Русова – член Української Центральної Ради, в Міністерстві Освіти (за гетьманату) С.Русова очолювала департамент дошкільної та позашкільної освіти, займалась дерусифікаціїєю шкіл, організовувала курси українознавства, брала участь у підготовці українських шкільних підручників і в укладанні плану й програми єдиної діяльної школи, яка мала мати національний характер.
Ймовірно, що саме у зв’язку з таким чітко окресленим національним спрямуванням діяльності, УРЕС (1987) характеризує Софію Русову як культурно-освітницьку діячку і педагога буржуазно-націоналістичного напрямку. Час звикнути, що коли чуєш «буржуазно-націоналістичний» - варто звернути увагу. Це «тавро» клеїли за послідовність в українському питанні.
1920 р. – С.Русова лектор педагогіки Кам’янець-Подільського університету і голова Української Національної Жіночої Ради (до 1938 р.), з 1923 р. – професор педагогіки Українського Педагогічного Інституту ім. Драгоманова у Празі, бо з 1922 р. С. Русова, як і український Педагогічний Інститут, на еміграції.
Видатна українка залишила по собі помітну інтелектуальну спадщину – вона співавтор численних наукових і популярних журналів, автор наукових праць головне з педагогічних питань, а також з літератури та мистецтва.
Софія Русова – одна з піонерок українського просвітянського та жіночого руху у Києві, Одесі, Харкові, Кам’янець-Подільському та на Чернігівщині. А якій кількості наших громадян відоме це ім’я, подвижницький життєвий шлях? Малопомітним було і відзначення у 2006 р. 150-річчя від дня народження Софії Русової, яке так невдало припало на чергові бурхливі українські політичні змагання. Було б логічним, аби місцева влада українських міст дала її ім’я зразковим школам та дитячим садочкам, бібліотекам. Її ім’я могло б бути увічненим у назвах наших вулиць, а ми ще й досі ходимо вулицями вбивці Полупанова, злодія Котовського та ін. подібне, що має сумнівне виховне значення, виглядає на сьогодні аморальним і алогічним.
Ольга ПУГАЧ
 

Просвітянські видання

Василь Чепурний

Акурайку

Категорія: Просвітянські видання

Максим Рильський, Максим Рильський

Життя духовного основа

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Солтановська, Ніна Солтановська

"Хто ми?"

Категорія: Просвітянські видання

Ніна Вітушко, Ніна Вітушко

"Просвіта" - наша доля

Категорія: Просвітянські видання


Книги ВЦ "Просвіта"

  • Замінований рай

    Володимир Базилевський. Замінований рай Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...

  • Український формат

    Павло Мовчан. Український формат: збірник статей, есеїв, виступів Мова: Українська...

  • Копана гора

    Василь Клічак. Копана гора: лірика Мова: Українська Рік видання: 2017Кіл-ть сторінок: 200...

Цей день в українській історії

19 жовтня 1898
Народився Гузь Петро Іванович (село Лютенько Гадяцького району Полтавської області) — кобзар.(*1959)

19 жовтня 1918
Створена у Львові Українська Національна Рада проголосила утворення Української держави на українських етнічних землях у складі Австро-Угорщини.

19 жовтня 1917
У Чигирині з'їзд українського вільного козацтва проголосив генерала Павла Скоропадського своїм отаманом.

19 жовтня 1653
Посольство російського царя на чолі з Бутурліним відправилося в Переяслав для прийняття присяги від запорозьких козаків.

19 жовтня 1097
На нараді руських князів у Любечі під керівництвом Володимира Мономаха утверджено поділ Русі на удільні князівства.

Переглянути всі події.

Авторські блоги

Друзі сайту

Всеукраїнська тижнева газета Сіверщина Молода Просвіта
МВарта Просвіта
НСПУ Портал Українців Одещини

Читайте також:

relatedArticles

©2007 - 2018 Вільний просвітянський портал "Просвітянин". Всі права захищено.
Дизайн розроблено Avis. Кооринатор сайту - Ольга Пугач. Адміністратор - Анатолій Пікуль
Hosted by OpenPortal
Вся інформація, що розміщена на сайті, взята з відкритих джерел.
[Vox.com.ua] 
Портал українця Український рейтинг 
TOP.TOPUA.NET Yandex CY